Парламентські слухання щодо чорнобильської проблематики
4 березня 2015 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження». Мета слухань – ознайомити зацікавлених із станом виконання існуючих програм, а також перспектив вирішення проблем унаслідок трагедії 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС.
Парламентські слухання щодо чорнобильської проблематики
Сьогодні питання, пов’язані з чорнобильською тематикою, як відмітила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перестали бути «такими болючими і очевидними для нового покоління» та частково відійшли на задній план із-за ситуації в Україні. Саме тому, проведення парламентських слухань щодо цієї тематики в складний для країни час, підкреслює її важливість та актуальність для нашого суспільства, а також його відповідальне ставлення до вирішення існуючих проблем у цьому напрямі.
Серед доповідачів на парламентських слуханнях були представники Міністерства екології та природних ресурсів, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Держаної інспекції ядерного регулювання України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», Національної комісії з радіаційного захисту населення України, Інституту проблем Чорнобиля, Національної академії наук України та інші представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об’єднань громадян та наукових установ.
На парламентських слуханнях розглянули наступні питання:
- результати виконання заходів, передбачених законом України: «Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 рік»;
- реалізація державної політики у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного відселення;
- зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС;
- перетворення об’єкта «Укриття» на екологічну безпечну систему;
- завершення будівництва комплексу «Вектор»;
- будівництво сховищ для зберігання високоактивних радіоактивних відходів;
- створення Чорнобильського біосферного заповідника на базі зони відчуження;
- забезпечення радіаційної безпеки.
У своєму виступі голова Держаної інспекції ядерного регулювання України Божко С.Г. відзначив необхідність створення у зоні відчуження ключових елементів інфраструктури для забезпечення кінцевого етапу діяльності у сфері використання ядерної енергії. Також він розповів про існуючі проблеми з проектами, запланованим для реалізації у зоні відчуженні. Зокрема, наразі затримується проектування та спорудження сховищ для довгострокового зберігання високоактивних осклованих радіоактивних відходів, а також затримується початок будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива діючих українських АЕС. Досі не почалися роботи щодо створення геологічного сховища для захоронення високоактивних та довгоіснуючих радіоактивних відходів.
Наприкінці виступу Божко С.Г. підкреслив: «важливість актуалізації стану території 30-кілометрової зони відчуження з точки зору захисту персоналу та населення. […]10-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС […] має бути визначена як така, що призначена виключно для розвитку системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та має розвиватися відповідно до існуючої стратегії поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавних програм зняття з експлуатації ЧАЕС та поводження з РАВ».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Томенко М.В. зазначив, зокрема, що «принципова дата – це 2016 рік. 2016 рік не тільки тому, що 30 років Чорнобиля, а й тому, що ми, як держава, зобов’язані на кінець 2016 року нарешті завершити об’єкт «Укриття». Ми дали зобов’язання громаді світовій і українській, і повинні це зробити». Крім того, він також відмітив, що «ми повинні збудувати стратегію думання стосовно Чорнобиля, а що ж ми робимо після 2017 року, […] ми повинні стратегію будувати на кілька десятків років вперед, ну, бодай як в указі Президента до 2020 року».
Цікаво було почути про підхід профільного комітету Верховної Ради на майбутнє. «Потужний міжнародний економічний майданчик, який дасть можливість нам не лише просити в світу, а показати як інноваційно ми використовуємо цю біду уже на користь. […] Ми повинні 2016 року запустити там економічну машину, щоб показати, що ми із небезпеки Чорнобиль зробили гордістю України, а не страхом для всього світу», – відзначив Микола Томенко.
Всі пропозиції учасників слухань було передано до парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи для їх подальшого врахування у тексті рекомендацій парламентських слухань.
Редакція сайту 19/03/2015
