Нарада з питань підготовки фахівців з фізичної ядерної безпеки
Участь у ній взяли заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, керівник управління фізичного захисту, промислової безпеки та охорони праці Міністерства енергетики та вугільної промисловості В’ячеслав Лучков, радник Віце-президента Національної академії наук України Єгор Дубинський, Заступник Генерального Директора ЧАЕС з фізичного захисту Євген Катунін, Перший заступник Виконавчого директора Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) Ігор Литвинов, директор Тренінгового центру з фізичного захисту ім. Дж. Кузмича Інституту ядерних досліджень НАН України Віктор Гаврилюк, фахівці ДП «НАЕК «Енергоатом», корпорації «Укратомприлад» та інші.
Нарада з питань підготовки фахівців з фізичної ядерної безпеки
НТУУ «КПІ» представляли на нараді ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, декан теплоенергетичного факультету, завідувач кафедри атомних електричних станцій та інженерної теплофізики Євген Письменний, директор Навчально-методичного комплексу «Інститут післядипломної освіти» Інна Малюкова.
Рівень учасників є свідченням нагальності проблеми: питання фізичної ядерної безпеки завжди було одним із найважливіших в атомній енергетиці, а нині, в умовах війни, воно набуває особливої нагальності. Про це та про завдання наради говорив на її початку Максим Стріха: «Ситуація в Україні надто зрозуміла. Вона пов’язана з реакторами на АЕС, дослідницьким реактором, величезною кількістю іонізуючих випромінювальних матеріалів; у зв’язку з війною, з величезною кількістю зброї на руках… Тож є комплекс дуже складних питань, вирішення яких потребує залучення дуже багатьох державних структур. Зрозуміло, що це стосується також інтересів науки, університетів, Національної академії наук. З іншого боку, ці проблеми входять до сфери інтересів інших міністерств, Енергоатому тощо. Дуже добре, що тепер з’явилися можливості контактів з нашими західними партнерами, які, можливо, допоможуть нам розв’язати ці проблеми… Наше завдання сьогодні розглянути і обговорити перший варіант концепції підготовки фахівців з ядерної безпеки для того, щоб до чогось дійти і далі перенести обговорення на рівень контактів з нашими потенційними західними партнерами».
Завдання на підготовку такої концепції було сформульовано під час нарад з УНТЦ – міжнародною міжурядовою організацією, яка залучатиме потенційних західних партнерів-донорів проекту. Тож після додаткових консультацій з Інститутом ядерних досліджень та його Тренінговим центром з фізичного захисту ім. Дж. Кузмича фахівці університету спільно з представниками Центру таку концепцію розробили. Її презентацію зробив Євген Письменний. У концепції передбачено підготовку фахівців відповідного профілю проводити на базі спеціальності «Атомна енергетика» з утворенням спеціалізації «Фізична ядерна безпека». Розроблено пропозиції щодо програм підготовки фахівців за як за освітнім рівнем «Бакалавр», так і за рівнем «Магістр», визначено навчальні дисципліни, що їх мають опанувати студенти, обсяги навчального навантаження в годинах, загальну вартість реалізації проекту тощо.
Обговорення концепції швидко перейшло у формат дискусії, оскільки, як зауважили представники Міненерго, в українському законодавстві досі не унормовано декілька принципових положень щодо фізичної ядерної безпеки. Понад те, відсутнє навіть офіційне визначення цього поняття. Відтак неможливо розробляти й підзаконні акти, які врегульовуватимуть комплекс питань щодо підготовки фахівців з такого профілю. Тож, перш ніж запроваджувати навчання за такою спеціалізацією, слід підготувати проекти змін до нормативно-правової бази і затвердити їх у відповідних органах. А процедура ця, звісно, потребує часу. Ще одним виходом з ситуації могла б стати інша назва спеціалізації, що, втім, на думку фахівців галузі, є не дуже бажаним з огляду на те, що в світі існує загальноприйнята термінологія.
Після доволі гарячого обговорення його учасники дійшли висновку про необхідність подальшої підготовки проектних пропозицій у співпраці з потенційними західними партнерами з одночасною розробкою потрібних законодавчих актів. Як наголосив Михайло Згуровський, оскільки ця справа є для країни надзвичайно важливою, над усіма пропозиціями потенційних партнерів у цьому плані слід оперативно працювати. «І якщо ми створимо непоганий пілотний проект, то тоді, коли великі державні структури розгорнуть цю роботу, в Україні вже буде напрацьовано досвід того, як це слід робити. – зауважив він. – І ця програма зможе перерости в національну програму ядерної безпеки і лише доповнюватиметься тим, що буде напрацьовано в законодавчому та інших питаннях». Насамкінець ректор запропонував окрім КПІ позначити в проекті й інші потенційні майданчики подібної підготовки – великі українські технічні університети, в яких також здійснюється навчання майбутніх фахівців для атомної енергетики.
Веб-сайт Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» [http://kpi.ua/15-09-03] 8/09/2015
