Шведсько-українське співробітництво в галузі радіаційного захисту
Триває Шведсько-українське співробітництво в галузі радіаційного захисту. За підтримки Шведського Агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та Шведським органом радіаційної безпеки (SSM) в Україні реалізується програма, яка складається із чотирьох проектів:
- Забезпечення та контроль якості в медичній радіології, етап 2. Ключовий український партнер – Міністерство охорони здоров’я (МОЗ)
- Зниження ризику захворювань на рак легень, спричинених опроміненням газом радон та природною радіацією, етап 2. Ключовий український партнер – Міністерство охорони здоров’я (МОЗ)
- Уранові хвостосховища та планування реабілітаційних заходів в Україні,”ENSURE”, етап 2. Ключовий український партнер – Міністерство енергетики та вугільної промисловості
- Радіаційний захист працівників діючих урановидобувних установок. Ключовий український партнер – Міністерство енергетики та вугільної промисловості
Загальний період реалізації цих проектів охоплює 2012-2013 роки.
Під час етапу 1 (2006-2009) в рамках перших трьох проектів SSM встановив відповідні контакти в Україні з метою оцінки ситуації та початку реалізації програми співробітництва з виконанням окремих заходів. В результаті цієї діяльності було досягнуто взаємної згоди про продовження робіт на етапі 2 (2010-2013). Четвертий проект було ініційовано в результаті співробітництва в рамках перших трьох проектів.
Забезпечення та контроль якості в медичній радіології
Система забезпечення якості потребує значної підтримки з метою її приведення у відповідність із стандартами МАГАТЕ та директивами ЄС у сферах, де вимагається застосування забезпечення якості, як інструменту оптимізації діагностики, так і терапевтичної точності.
На першому етапі проекту було розроблено національну стратегію щодо оптимального використання джерел іонізуючого випромінювання в радіотерапії та діагностичній радіології з метою підвищення якості освіти медичних фізиків, продовження розвитку законодавства у відповідності з директивами ЄС, підвищення інституційного потенціалу регулюючих органів, а також забезпечення підготовки та навчання радіологічного персоналу в лікарнях.
Мета розробки стратегії полягає в сприянні поліпшенню здоров’я пацієнтів та персоналу в медичних радіологічних закладах шляхом зменшення діапазону доз для пацієнтів та персоналу завдяки підвищенню якості радіологічних процедур шляхом упровадження системи забезпечення/контролю якості як інструменту оптимізації.
Зниження ризику захворювань на рак легень, спричинених опроміненням газом радон та природною радіацією
На першому етапі співробітництва було розроблено Національну радонову програму, яку згодом було представлено на розгляд до Парламенту України. Практична та теоретична частини проекту дали змогу українським партнерам зрозуміти структуру та шляхи встановлення національних радонових програм.
За оцінками українських експертів, рівень концентрації радону в приміщеннях більш, ніж 1 000 000 будинків в Україні, перевищує національний регулюючий ліміт 200 Бк/м3. На сьогодні в Україні бракує знань щодо контрзаходів проти опромінення радоном, картографії радонового забруднення та інформування громадськості офіційними органами щодо ризиків, пов’язаних з радоном.
Метою розробки програми є розробка та реалізація національної стратегії для захисту населення, що знаходиться під впливом опромінення радоном та природної радіації, гармонізація з директивами ЄС та міжнародних рекомендацій щодо підвищення компетентності та потенціалу відповідальних установ та організацій з метою виконання оцінки ризику та реабілітаційних заходів, та також інформування громадськості щодо ризиків.
Уранові хвостосховища та планування реабілітаційних заходів в Україні, ”ENSURE” (етап 2)
Український уряд доклав значних зусиль для вдосконалення нормативно-правових вимог у галузі охорони навколишнього середовища та радіаційного захисту. В 2008 році була затверджена спеціальна урядова програма на 2009-2014 р.р. щодо реабілітації уранових хвостосховищ, розташованих на території Дніпродзержинського району.
Національним пріоритетом є реалізація реабілітаційних заходів на найбільш забрудненій території, де розташовувалися колишні уранові об’єкти навколо Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ). Реалізація цих заходів стане пілотним проектом для України. Шведська допомога є дуже вагомою в плані надання підтримки у виконанні оцінки впливів на навколишнє середовище, яка стане основою вибору реабілітаційних заходів з урахуванням соціально-економічних та технічних факторів.
Цей проект реалізується разом із регіональним проектом МАГАТЕ RER 3010 «Підготовка до реабілітації колишніх промислових майданчиків уранового виробництва».
Метою програми є розробка та реалізація національної стратегії відновлення та реабілітації колишніх майданчиків з відходами видобутку та переробки урану. Важливо також забезпечити прозорість та доступ громадськості до інформації щодо реабілітаційних робіт.
Результатами проекту мають стати вдосконалення нормативної бази шляхом її гармонізації із директивами ЄС та Основними стандартами безпеки (ОСБ), передача методологічних та науково-технічних ноу-хау, підвищення інституційного потенціалу, а також більш активна участь зацікавлених сторін.
Радіаційний захист працівників діючих урановидобувних установок
На сьогоднішній день в Україні діють дві урановидобувні шахти, де працюють більш ніж 3000 чоловік, та два інші майданчики знаходяться на етапі введення в експлуатації. Робочі умови для працівників знаходяться на неприйнятно низькому рівні, та багато інших питань потребують поліпшення.
Даний проект є новим в тому сенсі, що він спрямований на захист працівників від опромінення в робочому оточені. Одна з цілей проекту полягає у наданні рекомендацій щодо заходів для досягнення зниження дози опромінення. Співробітництво зі Швецією надасть українським експертам можливість отримати необхідний потенціал та досвід у сфері сучасних підходів до радіаційного захисту.
В результаті реалізації проекту передбачається створення окремої системи дозиметрії для шахтарів, проведення навчальних курсів для шахтарів з радіаційного захисту та культури безпеки; впровадження методики розрахунку дози опромінення для всіх значимих чинників опромінення; надання рекомендацій з радіаційного захисту оператора, проведення семінарів та ознайомчих поїздок для персоналу регулюючих органів та операторів, та також опублікування національного регулюючого керівництва з оцінки доз опромінення.