Співробітництво України з Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку

/in , /by

Агентство з ядерної енергії (АЯЕ) – це спеціалізоване агентство Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), головна мета якого полягає у наданні допомоги країнам-членам у підтримці та розвитку через міжнародну співпрацю наукової, технологічної та правової бази для безпечного, екологічно чистого та економного використання атомної енергії у мирних цілях. АЯЕ надає авторитетну оцінку та виробляє спільне розуміння ключових проблем у якості вихідного матеріалу для урядових рішень щодо політики використання ядерної енергії та поглиблення політичного аналізу ОЕСР у сферах енергетики та сталого розвитку.

nea

Станом на кінець 2014 року членами АЯЕ є 31 країна, з них 20 країн ЄС – Австрія, Бельгія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, а також Австралія, Ісландія, Канада, Мексика, Норвегія, Республіка Корея, Росія, США, Туреччина, Швейцарія та Японія. Крім того, Китай та Індія мають статус стратегічних партнерів.

Всі країни-члени АЯЕ, крім Росії, є водночас членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Росія отримала місце в АЯЕ у рамках процесу вступу до ОЕСР. З березня 2014 року діяльність щодо вступу Росії до ОЕСР була припинена, натомість країни-члени цієї організації погодилися поглиблювати кооперацію з Україною, яка може вилитися у вступ до АЯЕ.

Шлях до членства у АЯЕ лежить через підготовку до членства в ОЕСР. На сьогодні 34 країни є членами ОЕСР. Головною умовою членства в цій організації є дотримання принципів ринкової економіки та демократії в суспільстві. Останній раз організація розширилася за рахунок вступу до неї Чилі, Естонії, Ізраїлю та Словенії. У 2007 році ці країни розпочали дискусію щодо членства і після серії перевірок про відповідність стандартам ОЕСР у широкому спектрі галузевих політик у 2010 році вони були прийняті до цієї організації. Росія, яка також розпочала дискусію щодо членства у 2007 році, досі не прийнята до організації.

України та ОЕСР

Офіційно зв’язки України та ОЕСР почалися в 1997 році після підписання між ОЕСР та урядом України угоди про привілеї, імунітети та пільги, що надаються ОЕСР на території України. Після ратифікації цієї угоди Верховною Радою в липні 1999 року представницькі делегації України почали на постійній основі брати участь у заходах, що проводяться ОЕСР для країн, які не є членами цієї організації. З 2000 року співробітництво між Україною та ОЕСР вже здійснюється відповідно із щорічним Планом дій, який переглядається та затверджується Координаційною радою у зв’язках з ОЕСР. Відповідальним за співпрацю України з ОЕСР тоді було визначено Міністерство економіки України.

Починаючи з 1997 року бере участь у роботі Комітету зі сталі ОЕСР як країна-спостерігач (з 2012 – асоційований член). У 2008-2011 роках Україна отримала статус учасника Комітету з державного управління ОЕСР, Комітету з питань економічного і соціального розвитку на місцевому рівні ОЕСР і Робочій групі з питань розвитку малого та середнього бізнесу та підприємництва.

Співпраця з ОЕСР була посилена як частина курсу на євроінтеграцію України. У січні 2012 року Мінекономрозвитку України офіційно оголосило що Україна поставила своєю метою набуття статусу повноправного члена ОЕСР. Постановою Кабміну № 132- р від 6 лютого 2013 р. був виписаний план-графік дій, що передбачає безпосереднє включення держустанов України в роботу більшості комісій і постійно діючих проектів ОЕСР, з щоквартальними доповідями в Мінекономрозвитку. Цей процес був припинений восени 2013 року, але заява ОЕСР від 13 березня вказує на бажання Організації продовжити співпрацю, що підтвердилося Меморандумом взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва від 7 жовтня 2014 року. Цей документ спрямований на розробку спільних політик у сферах боротьбі з корупцією, державного управління та регулювання певних галузей економіки у тому числі шляхом участі в роботі відповідних органів ОЕСР. Співпраця у ядерній сфері у меморандумі не згадується, але список запланованих сфер співробітництва може доповнюватись на підставі письмової згоди обох сторін шляхом обміну відповідними листами.

Основні напрями співпраці між країнами-членами АЯЕ

Серед основних напрямів співпраці між країнами-членами АЯЕ слід виділити наступні

  1. Ядерна безпека та регулювання: забезпечення високих стандартів безпеки використання ядерної енергії шляхом ефективної регуляції та нагляду за ядерними установками, а також через підтримку та розвиток наукової та технологічної бази знань.
  2. Поводження з радіоактивними відходами: розробка прийнятних стратегій довготермінового безпечного поводження з усіма типами радіоактивних відходів, особливо з довгоіснуючими радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом.
  3. Радіологічний захист та охорона здоров’я: допомога країнам-членам у регуляції, застосуванні та подальшому розвитку системи радіологічного захисту шляхом визначення та вирішення концептуальних, наукових, політичних, регуляторних, операційних та суспільних проблем.
  4. Ядерні дослідження: допомога країнам-членам у визначенні, упорядкуванні, розвитку та поширенні базових наукових та технічних знань, необхідних для безпечного, надійного та економічного функціонування сучасних та перспективних ядерних систем.
  5. Розвиток та використання ядерної енергії: забезпечення користувачів ядерної енергії достовірною інформацією про різноманітні фактори, які впливають на поточну діяльність та майбутню життєздатність атомної енергетики для аналізу політики та прийнятті рішень, а також для прогнозів щодо майбутньої ролі атомної енергії в з точки зору сталого розвитку та в широкому контексті національних та міжнародних енергетичних політик.
  6. Правові питання: допомога у створенні дієвого національного та міжнародного правового режиму, необхідного для мирного використання ядерної енергії, включаючи міжнародну торгівлю ядерними матеріалами та обладнанням, а також для вирішення проблем відповідальності та компенсації ядерної шкоди.
  7. Сервіси Банку Даних: функціонування як міжнародного довідкового центру для країн-членів стосовно базових інструментів ядерного регулювання, такі як комп’ютерні коди та дані для аналізу та прогнозу подій у сфері атомної енергетики.

Переваги членства в NEA/OECD

  • Країни-члени АЯЕ акумулювали більшу частину світового досвіду у сфері ядерної енергії, який стає доступним кожному члену, який прагне вдосконалити використання своїх ресурсів.
  • Однорідність статусу членів АЯЕ дозволяє виробити спільний підхід до проблем, створює атмосферу взаємної довіри та співробітництва, необмеженого обміну досвідом та чесної оцінки спірних питань. Таким чином виробляються рекомендації, рішення, конвенції та кодекси, які складають основу міжнародних угод та національного законодавства.
  • АЯЕ веде глибоку наукову та технічну роботу на передньому краї знань.
  • Публікації АЯЕ відображають узгоджені позиції з ключових питань, що забезпечує країнам-членам достовірний рівень знань.
  • Спільні проекти АЯЕ та програми обміну інформацією дозволяють як членам, так і не членам об’єднувати зусилля для проведення наукових досліджень чи перевірки наукових результатів на основі спільного фінансування.
  • Як підрозділ ОЕСР, Агентство має унікальну можливість для позиціонування ядерної енергії у контексті комплексних питань екологічно чистого розвитку та безпечного енергопостачання.

Матеріал Державної інспекції ядерного регулювання України