Фізична ядерна безпека, як напрям діяльності, пов’язаний з використанням ядерної енергії

В останні 15-20 років, у зв’язку із різким зростанням загроз тероризму та розповсюдження ядерної зброї при обговоренні проблем подальшого розвитку ядерних технологій і в офіційних документах, і в ЗМІ все ширше стали вживатися такі терміни, як “фізичний захист ядерних матеріалів і ядерних установок”, “незаконний обіг ядерних матеріалів”, “фізична безпека”, “ядерний тероризм”, “радіаційний або радіологічний тероризм”, “брудна бомба” тощо. У цьому, відносно новому контексті, ми продовжуємо зустрічати вже добре знайомий термін “ядерна безпека”. Згадаємо, хоча б Вашингтонський саміт з ядерної безпеки 2010 року (таку назву він отримав в офіційних повідомленнях і документах українською мовою (1)). При цьому звернімо увагу на те, що цей захід був присвячений лише питанням протидії ядерному тероризму. Натомість, у документах МАГАТЕ сфера протидії незаконним (у крайньому випадку – терористичних) діям по відношенню до ядерних матеріалів і ядерних установок отримала іншу назву – “фізична ядерна безпека”.

У чому ж річ? Що має на увазі МАГАТЕ під терміном “фізична ядерна безпека”? Як він співвідноситься з терміном “ядерна безпека” Які напрями діяльності охоплює ?

На жаль, тут ми зіштовхуємося із певними термінологічними проблемами. Якщо проаналізувати ситуацію з терміном “фізична ядерна безпека” і його еквівалентом в англійській мові – “nuclear security”, то ми не виявимо загальновизнаного підходу до його використання на міжнародному і на національних рівнях.

Очевидно, що однією з причин термінологічних труднощів є той факт, що основним перекладом англійських синонімів “security” та “safety” на українську мову є одне слово – “безпека”. І, навпаки, українське “безпека” на англійську перекладається, як “safety”, “security” (2). Аналогічна ситуація має місце, зокрема, і у російській, іспанській, шведській та деяких інших мовах.

Це спричинило достатньо серйозну плутанину при перекладі з англійської похідних від “security” та “safety” термінів, а саме: “nuclear security” та “nuclear safety”, які до певного моменту також, як правило, перекладались на українську мову однаково – “ядерна безпека”, хоча саме у сфері використання ядерної енергії ці англійські терміни мають деякі принципові відмінності.

Розглядаючи це питання, доречно дещо зупинитися на тому, як визначені терміни фізична ядерна безпека та ядерна безпека у публікаціях МАГАТЕ (3).

физическая (ядерная) безопасность (nuclear) security
Предотвращение и обнаружение хищения, саботажа (диверсии), несанкционированного доступа, незаконной передачи или других злоумышленных действий в отношении ядерных материалов, других радиоактивных веществ или связанных с ними установок и реагирование на такие действия (4).

ядерная) безопасность (nuclear) safety
Достижение надлежащих условий эксплуатации, предотвращение аварий или смягчение последствий аварии, благодаря чему обеспечивается защита работников, населения и окружающей среды от чрезмерной радиационной опасности (5).

Якщо уважно проаналізувати зміст наведених визначень, то можна зробити висновок, що суттєва різниця між ними полягає у тому, що у сфері використання ядерної енергії їм відповідають практично інверсні пари “суб’єкт – об’єкт”. Дійсно, коли розглядається питання забезпечення “nuclear safety”, то у цьому випадку йдеться про те, щоб захистити персонал, населення та довкілля від шкідливого впливу використання ядерних технологій (ядерних матеріалів, ядерних установок і т.д.). Тобто, у цьому випадку суб’єктом є ядерні технології, а об’єктами – персонал, населення та довкілля. У випадку ж забезпечення “nuclear security” ситуація змінюється майже на прямо протилежну: у цьому разі як об’єкт (потенційний об’єкт) зловмисних незаконних або несанкціонованих дій з боку окремих осіб або груп осіб (суб’єктів) виступають вже ядерні технології (матеріали, установки і т.п.).

Якщо перейти на національний рівень, то на ньому загальний підхід відсутній. Зокрема, не зважаючи на те, що у документах та публікаціях МАГАТЕ на російській мові використовується термін “фізична ядерна безпека”, у самій Росії в офіційних документах щодо ядерних матеріалів та ядерних установок схильні надавати перевагу перекладу “nuclear security” як “ядерная безопасность”. Тобто, коли таке словосполучення зустрічається у російських документах, про що саме йдеться слід визначати з контексту. Хоча, наприклад, спроба описати напрями діяльності та структуру МАГАТЕ за допомогою такого “контекстного” підходу наштовхнеться на достатньо серйозні труднощі.

Що стосується України, то у 2008р. національний регулятор (Держатомрегулювання) видав документ, в якому англійському терміну “nuclear security culture” поставлений у відповідність український термін культура захищеності (6), тобто “nuclear security” була перекладена як “захищеність”. Цей підхід є цілком прийнятним для зазначеної у документі достатньо вузької сфери застосування, але не вирішує усіх питань, зокрема, коли вони розглядаються на міжнародному рівні або, коли йдеться про весь комплекс проблем протидії незаконному обігу ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Ураховуючи виключно важливу роль, яку відіграє МАГАТЕ у цій сфері, напрями діяльності щодо забезпечення фізичної ядерної безпеки (ФЯБ) або елементи режиму ФЯБ, на наш погляд, також доцільно окреслювати, спираючись на визначення фізичної ядерної безпеки, запропоноване Агентством, а також на його останні звітні документи .(7) Виходячи з цього, виділимо такі основні напрями здійснення заходів щодо забезпечення режиму ФЯБ:

1. Облік і контроль ядерних та інших радіоактивних матеріалів.
2. Фізичний захист, матеріалів і пов`язаних з ними установок, також інфраструктури.
3. Протидія (8) незаконному обігу (переміщенню) ядерних та інших радіоактивних матеріалів (включаючи ядерну контрабанду), ядерних товарів (в т.ч. ядерних технологій, “ноу-хау” тощо).
4. Реагування на інциденти, пов`язані з порушеннями фізичної безпеки матеріалів та установок, включаючи виявлення відповідних матеріалів у незаконному обігу (нейтралізація порушників, розслідування, ліквідація наслідків, ядерний криміналістичний аналіз/ ядерна судова експертиза).

Зрозуміло, що діяльність державних органів та інших організацій у зазначених напрямах буде лише тоді легітимною, своєчасною та ефективною, якщо вона здійснюється на основі розвинутої нормативно-правової бази забезпечення режиму ФЯБ на усіх рівнях (міжнародному, національному, відомчому, які також знайшли своє відображення на рівні установки/організації).

Необхідною умовою також є підготовка і перепідготовка кадрів для виконання завдань щодо забезпечення ФЯБ (підготовка і перепідготовка фахівців для органів держуправління, правоохоронців, представників спецслужб, науковців та інженерно-технічного персоналу тощо). При цьому, довгостроковий позитивний вплив на так званий “людський фактор” спричиняють зусилля, спрямовані на досягнення рівня культури ФЯБ, адекватного сучасним викликам і загрозам. На більшості напрямів забезпечення ФЯБ використання новітніх технологій відіграє визначальну роль. Тому провідні країни світу приділяють велику увагу науково-технічним розробкам у цій сфері (в т.ч. щодо (інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку, засобів виявлення ядерних та інших радіоактивних матеріалів у незаконному обігу, апаратури для проведення ядерно-криміналістичного аналізу тощо).

Фізична ядерна безпека та технічна ядерна безпека: синергетика, суперечливість і взаємодія

Як підкреслюється у передмові до одного з останніх документів МАГАТЕ з питань безпеки на АЕС (9), “експлуатація атомних електричних станцій потребує уважного ставлення до технічної безпеки, фізичної безпеки та гарантій” (10). Перша з них має на меті запобігання аваріям, друга – запобігання навмисним діям, які можуть нанести шкоду АЕС, в т.ч. в результаті акту ядерного тероризму, або мати своїм наслідком викрадення ядерних матеріалів, а гарантії призначені для запобігання переключенню ядерних матеріалів на військові цілі. Не зважаючи на те, що ці види діяльності сфокусовані на дещо різні цілі, вони перекриваються один з одним. Заходи, вжиті для досягнення однієї цілі, мають вплив на інші.

ТЯБ і ФЯБ мають спільну ціль – захист персоналу, населення (суспільства) і навколишнього середовища. В обох випадках вживають заходів, щоб запобігти великим викидам радіоактивних матеріалів. Багато з принципів, на яких будується такий захист є спільними. Більш того, багато елементів установки або заходів слугують для посилення ефективності обох аспектів безпеки одночасно. Як підкреслено у згаданому вище документі МАГАТЕ, “конструкція контейнменту на атомній електростанції призначена для того, щоб запобігти значному викиду радіоактивного матеріалу в навколишнє середовище у випадку аварії, але водночас вона забезпечує надійний конструктивний захист реактора від нападу терористів. Аналогічно, система контролю доступу до життєво важливих зон слугує не тільки для забезпечення безпеки шляхом заборони або обмеження опромінення персоналу і надання доступу для обслуговування тільки кваліфікованому персоналу, але також забезпечує й виконання функцій для фізичної безпеки, перешкоджаючи доступу нападників” (11).

Знову посилаючись на вже згаданий документ МАГАТЕ INSAG-24, слід зазначити, що є також умови, в яких заходи з ФЯБ можуть перешкоджати досягненню цілей ТЯБ і навпаки. Наприклад, встановлення фізичних бар’єрів з метою збільшення часу затримки для порушників (терористів), може перешкоджати забезпеченню швидкого доступу для реагування у випадку ядерної аварії або обмежуватиме можливості для евакуації персоналу АЕС у випадку аварійної ситуації. Інший приклад такого “антагонізму”: доцільне з точки зору фізичної безпеки розміщення захищеної позиції для ведення вогню співробітниками охорони може негативно впливати на ТЯБ, якщо ведення вогню може завдати шкоди критично важливому обладнанню або завадити доступу до такого обладнання.

Навіть спираючись на цю коротку інформацію, можна упевнено говорити про важливість скоординованого підходу до питань забезпечення ТЯБ і ФЯБ, і у зв’язку з цим, про те, що взаємодія і координація дій між фахівцями з ТЯБ і ФЯБ має отримати один з найвищих пріоритетів.

Три лінії захисту (оборони) у забезпеченні фізичної ядерної безпеки

Вище вже були окреслені головні напрями діяльності щодо забезпечення ФЯБ. Але практична діяльність у цій сфері у рамках міжнародного співробітництва надала поштовх додатковій структуризації заходів, у першу чергу, за їхньою переважною локалізацією. Що мається на увазі?

З 1998р. США розпочали своє співробітництво з Росією за напрямом протидії незаконному обігу ядерних матеріалів у рамках так званої програми “Друга лінія захисту (оборони)” (Second Line of Defense), яка була призначена для створення ефективної системи радіаційного контролю на державних кордонах Росії. Програма передбачала постачання і встановлення обладнання радіаційного контролю на кордоні та підготовку спеціалістів для роботи з таким обладнанням. Пізніше досвід виконання програми було використано в інших країнах, включаючи Україну.

Згодом, по аналогії, усі заходи, спрямовані на забезпечення ФЯБ на рівні ядерної установки отримали назву “першої лінії захисту (оборони)”. Вони включили в себе створення й удосконалення сучасних систем обліку й контролю ядерних матеріалів, а також фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок.

Такий підхід іноді розповсюджують і на реагування на інциденти, пов’язані з порушеннями ФЯБ, в т.ч. інциденти, пов’язані з незаконним обігом ядерних та інших радіоактивних матеріалів, включаючи ядерний криміналістичний аналіз, який здійснюється у рамках ядерної судової експертизи (nuclear forensics) (12), як частини заходів з реагування, яка має на меті визначення джерел незаконного витоку ядерних або інших радіоактивних матеріалів. Комплекс зазначених заходів у такому випадку називають “третьою лінією захисту (оборони)”.

(1)Див., наприклад Указ Президента України № 1035/2010 “Про Національний план з реалізації Робочого плану Вашингтонського саміту з ядерної безпеки на 2010 – 2012 роки”.

(2)Див., наприклад, М.П. Саврук, Українсько-англійський науково-технічний словник, Київ, Наукова думка, 2008, с.46.

(3)Визначення термінів наведені російською мовою, як однією з офіційний мов МАГАТЕ.

(4)Глоссарий МАГАТЭ по вопросам безопасности Терминология, используемая в области ядерной безопасности и радиационной защиты. Издание 2007г., сс. 263-264.

(5)Глоссарий МАГАТЭ по вопросам безопасности Терминология, используемая в области ядерной безопасности и радиационной защиты. Издание 2007г., с. 283.

(6)Наказ ДКЯРУ від 28.08.2008 N 156 “Про затвердження Загальних вимог до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів і Загальних вимог до систем фізичного захисту ядерних матеріалів при їх перевезенні”.

(7)Доклад о физической ядерной безопасности : Меры по защите от ядерного терроризма, – 2010.

(8)У даному контексті термін “протидія” включає типову тріаду: запобігання, припинення, реагування.

(9)The Interface Between Safety and Security at Nuclear Power Plants, INSAG-24, IAEA, Vienna, 2010.

(10)Англійською – safety, security, safeguards, або, скорочено, – (3S).

(11)The Interface between Safety and Security at Nuclear Power Plants, INSAG-24, IAEA, Vienna, 2010.

(12)Детально про ядерний криміналістичний аналіз див. Щорічник СІПРІ 2008, Віталій Федченко, Ядерний криміналістичний аналіз, cc. 353-357.

С.І. Кондратов