Іран проти Заходу: компроміс чи війна?

Іран завжди казав, що його ядерна програма – мирна, іслам не дозволяє будувати атомну бомбу. Однак Захід не припиняє підозрювати, що Іран розробляє ядерну зброю. Захід хоче, щоб Іран припинив збагачування урану, щоб був абсолютно прозорим у всьому, що стосується атому.

Чи можливо уникнути конфронтацій між Іраном та Заходом у ядерному питанні? Куди веде цей конфлікт? Компроміс і мир чи конфлікт та війна?

Захід не хоче ані війни з Іраном, ані щоб він став ядерною державою. Євросоюз закликає до діалогу, Ізраїль чекає на зелене світло від Білого Дому, для атаки на іранські ядерні потужності, а США наполягають на мирному діалозі, і далі залякує Іран:

Барак Обама, президент США:

“Є різні можливості для досягнення нашої мети. Америка зробить все необхідне, щоб не дозволити Ірану отримати ядерну зброю.”

Захід, особливо США, постаралися накласти безпрецедентні санкції на Іран. Вони запровадили обмеження на купівлю іранської нафти, завдяки якій Тегеран отримує 80% своїх прибутків в іноземній валюті. Крім того, Іран не може проводити транзакції на світових ринках.

Якщо санкції стануть нестерпними Іран обіцяв перекрити Ормузьку протоку. Яка є однією з семи стратегічно найважливіших транспортних шляхів світу. Щоденно через неї судна провозять 90% нафти Перської затоки та 20% світового постачання нафти.

Якщо Іран вирішить блокувати протоку Не обійдеться без застосування ракет різноманітної потужності, мінування вод протоки, затоплення нафтових танкерів, тощо

Ормузьку протоку ніколи не перекривали. Якщо Іран насмілиться атакувати нафтові танкери, важливі енергетичні центри та порти, доведеться підготуватися до повітряних нападів Сполучених Штатів та помсти з усіх боків.

США та їх союзники залишили Ірак у 2011-тому та планують вийти з Афганістану у 2014 році, тому не поспішають вв‘язуватись у чергову війну. Лише США витратили на так звану “війну проти тероризму” більше 4 трильйонів доларів за останнє десятиріччя.

Тож, якщо хтось і почне війну, це буде Ізраїль. Прем‘єр країни Нетаньяху накреслив таку собі червону лінію на графіці, яку показав ООН у вересні минулого року. Він попередив, що до літа 2013 року в Ірану буде своя ядерна бомба.

Вважається, що в Ізраїлю також є ядерні боєголовки, він не підписував договір про нерозповсюдження, однак прагне знищити іранські ядерні потужності.

Верховний Лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї попередив Тель-Авів:

“За найменшу помилку Ісламська республіка Іран зітре Тель-Авів та Хайфу з лиця землі.”

У разі військового протистояння, які козирі є в Ірану, США та їхніх союзників? В першу чергу – це сила лобі.

Сполучені Штати та їхні союзники мають потужне лобі в основних міжнародних організаціях, таких як ООН, Рада Безпеки, МАГАТЕ, Світовому банку. Іран, крім підтримки Китаю та Росії, може розраховувати на деяких колишніх афганських моджахедів та регіональні шиїтські угрупування в регіоні, які здатні зашкодити західним інтересам.

Серед таких угрупувань “Армія Махді” Муктади ас-Садра, яка базується на околицях іракської столиці Багдада. США, усунувши двох ворогів Ірану, – Саддама Хусейна в Іраку та афганських талібів – сприяв зростанню регіонального впливу Ірану.

Арабська весна, крім випадку з Сирією, не так вже й суперечить інтересам Ірану. У кульмінацію арабської весни, вперше після ісламської революції іранські військові кораблі пройшли через Суецький канал у Середземне море. За Хосні Мубарака такий навіть символічний маневр був неможливим.

Всупереч розповсюдженому уявленню, шиїтський Іран є природною буферною зоною для вахабітів-екстремістів з Пакистану та Афганістану на шляху експансії на Захід. Напад на Іран, з його геостратегічним розташуванням на Близькому Сході, міг би означати відкриття “багаторазових віз” заклятим ворогам Заходу – Аль-Каїді та Талібану.

Схоже, найкращий спосіб для Ізраїлю зруйнувати іранські підземні ядерні об‘єкти – це ударом з повітря ракетами Єрихон-3 та ракетами для руйнування підземних бункерів. В Ірані Ізраїлю доведеться атакувати численні цілі, можлива операція буде відрізнятися від успішних нападів на ядерні реактори Осірак в Іраку та Дейр ез-Зор в Сирії. Можливий удар Ізраїлю може лише уповільнити ядерну програму Ірану. До того ж, в Ірану є ракети “Шахаб”, які здатні дотягнутися до Тель-Авіва. Удар Ізраїлю по Ірану може залучити Сирію до війни. Крім того, будь-який напад на Іран спровокує відповідь бойових загонів Хамаса, Ісламського джихада та військових машин Хезболли, таких собі іранських передових частин на Близькому Сході.

Вірус Стакснет атакував потужності Ірану із збагачення урану, без особливого результату. Чотири іранські вчені-ядерники були вбиті. В організації вбивств Іран звинуватив ізраїльську секретну службу Моссад. Якщо такі атаки та вбивства будуть тривати, Іран може більше, ніж раніше, зашкодити мирному процесу на Близькому Сході. Врешті-решт атаки з метою ліквідувати чинний іранський режим можуть об‘єднати іранців та посилити репресії режиму проти реформаторів. Такі спроби можуть і справді зробити Іран ядерною державою.

Під тиском Сполучених Штатів Євросоюз скоротив імпорт нафти з Ірану на 20%. Інші великі імпортери, такі як Китай, Індія, Південна Корея скоротили закупівлі іранської нафти на 45%, через що Іран втрачає 5 мільярдів доларів щомісячних прибутків. Крім того, мільярди доларів, що належать Ірану, заблоковані в банках по сьому світу. В Ірану залишається все менше засобів, щоб протидіяти новим економічним санкціям, які призведуть до погіршення умов життя населення. Незважаючи на перевагу США та їхніх союзників, військове рішення може бути задорогим для Ірану та Заходу. Імовірно, новому президентові Ірану доведеться обирати найкращий з можливих компромісів із Заходом замість війни. Водночас основне запитання актуальне: від кого залежить остаточне рішення? Від уряду, Верховного Лідера, чи народу?!

Euronews 14/06/2013