Тренінг з пошуку та вилучення «покинутих» джерел іонізуючого випромінювання

З 8 по 12 липня 2013 року Держатомрегулювання України за підтримки Департаменту Енергетики США, було проведено Тренінг з пошуку та вилучення «покинутих» джерел іонізуючого випромінювання (далі – Тренінг). Захід проводився на базі Навчального центру з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу ім. Джорджа Кузмича ІЯД НАН України, за участю спеціалістів Аргонської Національної Лабораторії США, Адміністрації державної прикордонної служби, обласних Управлінь організації цивільного захисту, ДК «УкрДо «Радон», ДП «Державний науково-технічний центр з ЯРБ», ДП «Держцентрякості та представників інших організацій, що будуть залучатися до пошуку «покинутих» ДІВ в Україні. Навчання проводилося в рамках глобальної ініціативи щодо зменшення загрози (GTRI).

Фактично метою цієї програми є підготовка партнерів до пошуку, розпізнавання, пакування, транспортування та знешкодження покинутих джерел іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ). Програма розпочалась у 2004 році, спільно з Міжнародною агенцією з атомної енергії (МАГАТЕ) (проект RER 9-073). На сьогодні в рамках цього проекту допомогу отримали понад 50 країн, підготовку пройшли понад 900 осіб, знайдено та знешкоджено тисячі покинутих ДІВ. Організаторами проекту надається обладнання (придатне для використання в будівлях, підземних спорудах, а також виявлення сильно захищених ДІВ), проводиться підготовка слухачів (теоретична та практична робота у класі, а також польові навчання) та інші заходи GTRI. Навчання складається з кількох модулів: проведення підтвердженої інвентаризації, організація пошукової роботи, планування та процедура пошуку, робота з приладами для виявлення покинутих ДІВ, опис невідомих ДІВ, пакування та транспортування ДІВ, проведення польових навчань з пошуку покинутих ДІВ. Інші заходи GTRI представляють з себе допомогу з питань підтвердженої інвентаризації, пошуку покинутих ДІВ, безпечного зберігання вилучених з використання або покинутих ДІВ, аспектів фізичного захисту.

В рамках навчання загалом було розглянуто проблему покинутих ДІВ, короткий опис, основні принципи фізичного захисту (виявлення, затримка, реагування), нещасні випадки пов’язані з покинутими ДІВ (зокрема радіаційна аварія 1987 р. в м. Гоянія, Бразилія та «смертельна знахідка» у грудні 2001 р. в закритій долині річки поблизу м. Лія, Грузія) та їх наслідки. На основі викладеної інформації було сформовано головні завдання: пошук ДІВ та відновлення контролю над ними з боку регулюючих органів, забезпечення захисту уразливих ДІВ від викрадення, втрати та занедбання. Також увагу було приділено темі безпечної роботи в середовищах, де можлива присутність ДІВ та викладено загальну інформацію щодо категоризації закритих ДІВ та сфер їх застосування. Слухачів було ознайомлено з методами розробки програми пошуку та знешкодження покинутих ДІВ за допомогою оцінки проблеми, створення архіву об’єктів, проведення підтвердженої інвентаризації, планування пошуку. Серед іншого викладачами була надана оглядова інформація про обладнання для виявлення випромінювання, яке розподіляється на основне, другорядне та допоміжне та в залежності від етапу пошуку має використовуватись виключно за цільовим призначенням. Зокрема PackEye, Radiagem 2000+SG-2R та Inspector 1000 відносяться до основного обладнання, RadEye, Model 19 A до другорядного, а Radiagem 2000 Base Unit, Model 9-4 та TELE-STTC до допоміжного. Викладачами було зауважено, що основне обладнання вирізняється високою чутливістю до гамма – та/або нейтронного випромінювання, використовується для початкового пошуку на великих ділянках, забезпечує можливість швидко охоплювати великі площі та можуть кріпитись до транспортного засобу. Другорядні інструменти пошуку не такі чутливі, як основні. Їх не слід використовувати для пошуку як основне обладнання та бажано застосовувати під час пошуку на невеликих територіях. Допоміжні інструменти – доволі нечутливі дозиметри гамма-випромінювання або радіоактивного забруднення. Їх не слід використовувати для пошуку. Застосовуються для визначення джерел, оцінювання активності (точкові джерела) чи контролю забруднення.

Далі спеціалістами Аргонської Національної Лабораторії США було ознайомлено учасників безпосередньо із будовою, технічними характеристиками, зовнішніми елементами керування, стандартними функціями, методами експлуатаційної перевірки, специфікою застосування на практиці наступних приладів: Model 19A (пристрій для вимірювання дози опромінення в мікрозівертах), Model 9-4 (іонізаційна камера), RO-20 (іонізаційна камера), RadEye (PRD) (широкодіапазонний гамма – дозиметр), PackEye FTH 1377 (рюкзак), Radiagem 2000 (портативний дозиметр) та контактні детектори, TELE-STTC (телескопічний детектор для вимірювання гамма-випромінювання з високою потужністю дози), IN1KS-2 Inspector 1000 з натрій-йод детектором 2х2 IPROS-2 (портативний сцинтиляційний гамма-спектрометр), портативний лічильник для перевірки проб-мазків (scaler/ratemeter, α-β sample counter).

Також на Тренінгу було приділено увагу правилам пошуку ДІВ, основними складовими яких є планування пошуку та розробка процесів пошуку. Одним з заключних етапів навчання стало ознайомлення з основами пакування та транспортування закритих ДІВ. Зокрема було розглянуто:

• безпечне й правильне пакування та транспортування: правила, інструкції, приклади;
• визначення вимог до пакування та транспортування на основі даних, отриманих під час роботи в полі;
• зберігання джерел: вимоги до пакування.

Невід’ємною складовою при транспортуванні є інформація про джерело (нуклід, активність, форма джерела/пристрою, потужність дози). Ці дані можливо визначити на підставі ідентифікаційної інформації на місці використання. Також у випадку проведення заходів з пошуку покинутих ДІВ, постає питання щодо їх упакування перед подальшим транспортуванням. У цьому випадку процедура загалом складається з кількох етапів: обробка «виявлених» джерел на місці використання (ідентифікація, опис, упакування, транспортування до сховища ), обговорення деяких питань (радіологічний захист і безпека, збирання інформації, вибір пакувального комплекту).

Важливим етапом Тренінгу були польові навчання, що проводились з ціллю закріплення практичними вправами, здобуті слухачами у ході навчання, теоретичні навички здійснення пошуку, вилучення, пакування та перевезення виявлених «покинутих» ДІВ. До початку проведення цього заходу, слухачів курсу було розділено на дві пошукові групи, у кожній з них було вибрано капітана, в обов’язки якого входило керування діями членів команди, відстеження дотримання ними спільно розробленої стратегії пошуку та координація їх дії у ході пошуку. Також за кожним з членів команди було закріплено пошуковий прилад та відповідні обов’язки при здійсненні етапів пошуку. Для кожної з груп було заплановано обстеження двох об’єктів (А та В), що знаходяться на території ІЯД НАН України, надано план обстежуваної території, та заздалегідь описано передісторію подій, що передували нинішнім заходам з пошуку покинутих ДІВ. Об’єкт А. «Загублені джерела у дослідному центрі». Передісторія. Після проведення глибокого історичного вивчення груп і компаній, котрі могли використовувати джерела іонізуючого випромінювання, було визначено, що на закритому об’єкту компанії, що спеціалізувалася на видобутку міді, могли виявитися загублені джерела. Згідно з отриманими даними, ця компанія займала майданчик і будівлі в 1962-1986 роках. Відповідні інвентаризаційні записи велися тільки для 70 % використовуваних джерел. Ці джерела після закриття компанії було продано для переробки. Інші 30% джерел залишилися неврахованими.

Також відомо, що крім різних дослідних джерел компанія використовувала багато радіоактивних приладів, радіометричних зондів щільності та джерел для випробування свердловин. Команді пошуку джерел запропоновано здійснити пошук джерел у старій шахті. Об’єкт В. «Покинутий комплекс будівель». Передісторія. У редакцію місцевої газети прийшла людина та повідомила, що згідно даних, якими вона володіє, у покинутому науковому комплексі, поряд з яким знаходиться її літній будинок, є залишені джерела іонізуючого випромінювання. Друг цієї людини працював у цьому науковому комплексі та порадив не наближатися до будівель. Заявник якось проїжджав повз і бачив, як у будівлі граються діти. Саме тому він вирішив прийти у редакцію місцевої газети та попередити про небезпеку. Команду пошуку джерел викликано для обстеження покинутого наукового комплексу. Її члени мають визначити, чи дійсно там є певні джерела. Далі кожною з команд, за участю у якості спостерігача одного спеціаліста Аргонської Національної Лабораторії США, було проведено обстеження зазначених об’єктів, знайдені та вилучені джерела іонізуючого випромінювання. Після закінчення заходу відбулося обговорення пошуку, капітанами команд було викладено детальний звіт щодо проведеної роботи та кількості знайдених джерел, разом було обговорено дії членів команд, розглянуті способи та шляхи вдосконалення та оптимізації проведення пошукових робіт у подальшому.

Зазначений захід сприятиме підвищенню радіаційного захисту персоналу та довкілля, та дозволить найбільш ефективно, на основі передових європейських принципів та практик з безпеки, вдосконалити систему державного регулювання в частині «покинутих» та вразливих радіоактивних джерел, а також організувати та провести на території України пошук «покинутих» ДІВ.

Шевченко Олександр Анатолійович – головний спеціаліст-державний інспектор відділу безпеки радіаційних технологій Управління радіаційної безпеки Держатомрегулювання України 4/10/2013