Екологи попередили про неприпустимість ввезення ядерних відходів в Україну з інших країн
Президент України підписав закон, який передбачає виділення землі в Чорнобилі для будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива.
Йдеться про закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосується врегулювання окремих питань правового режиму території, що була піддана радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Екологи неоднозначно оцінили ініціативу та побоюються, що на українське сховище можуть звозити ядерні відходи з інших країн.
“Якщо мова іде про завезення — категорично ні, а якщо це наші внутрішні відходи, то згідно з міжнародними умовами, ми маємо або їх захоронювати, або передавати тій державі, яка надала нам паливо. Нам паливо по більшості, здається, надає Росія. Але в сучасних соціально-політичних умовах ці процеси можуть бути ускладнені. Але вони і зобов’язані приймати його назад. Тому, в принципі, тут з одного боку, ми як країна, щоб здешевити нашу електроенергію, можемо здійснювати такі захоронення, але з іншого боку — Росія як видавач палива зобов’язана його забрати на утилізацію. Тому така ділянка може розглядатися, але тут треба розглядати економічні наслідки спільно — що більше зробить шкоду для довкілля.
Зауважу, треба правильно розрахувати маршрути, за якими мігрують підземні води. Адже будь-який полігон: чи то для побутових відходів, чи для небезпечних, радіоактивних потрібно розраховувати на основі геологічної розвідки. Тому це все має враховуватись”, — наголосив президент асоціації громадська спілка “Екологічна рециклінгова асоціація України” Олександр Ігнатенко.
Такої ж думки дотримується доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААНУ, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Бондар.
“Будувати його (сховище — ред.) будуть закордонні фірми, які мають досвід в будівництві таких речей. Єдине, щоб це сховище слугувало тільки для ядерних відходів атомних станцій і інших об’єктів українських. Щоб не було зловживань розмістити і завезти сюди радіоактивні відходи із інших країн. А так, в принципі, виходячи із доцільності, забрудненості території, я думаю що це в принципі прийнятний варіант для будівництва такого об’єкту. Ну і, звісно, мають бути відпрацьовані маршрути, яким возитимуться таке паливо”, — зауважив він.
Нагадаємо, в Україні, за оцінками експертів, катастрофічна ситуація у сфері утилізації небезпечних відходів. Наприклад, на столичному заводі “Радикал”, що має статус особливо небезпечного об’єкту, вже 20 років зберігаються 200 тисяч тонн ртуттєвмісних відходів, які підлягають утилізації через їх негативний вплив на довкілля та здоров’я людей. За даними КМДА, утилізація отрутних речовин не здійснюється через відсутність коштів.
Довідково: Ртуть, потрапляючи до організму людини, накопичується та залишається там на все життя. При цьому, ртуть здатна впливати не тільки на фізичний стан людини, а й психічний. Під впливом незначних концентрацій людина втрачає працездатність, не може зосередитися, відчуває постійні головні болі та дратівливість, погано спить. Вплив більших концентрацій здатен повністю зруйнувати особистість: людина не може зрозуміти сита вона чи голодна, в хорошому настрої чи поганому. При сильних отруєннях ртуті незначний тремор пальців та рук може перерости в цілковитий розлад роботи м’язів.
