ССВЯП Запорізької АЕС: 15 років успішної експлуатації

24 серпня 2001 року на майданчик сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС був встановлений перший завантажений вентильований контейнер зберігання. Це сталося о 23.55 – енергетики дуже постаралися, щоб початок експлуатації сховища відбувся в День Незалежності України. З цього моменту почалася офіційна історія ССВЯП, яку ведуть запорізькі атомники. З самого початку і до нині в цьому проекті задіяні фахівці різних підрозділів ЗАЕС. А ідеолог і координатор цієї роботи – відділ ядерної безпеки. З 1995 року службу зберігання ядерного палива очолює Анна Лучна. З нею ми зустрілися напередодні ювілейної дати.

Питання подальшого зберігання відпрацьованого ядерного палива перед Україною постало в 1993 році, коли після розпаду СРСР вивезення ВЯП до Росії було припинено. За прогнозними оцінками, найбільш напружена ситуація з перспективою зупинки блоків мала місце на Запорізькій АЕС. Саме тоді фахівці ЗАЕС взяли відповідальність на себе і зайнялися пошуком альтернативних варіантів зберігання ВЯП. В результаті Запорізька АЕС стала першою серед атомних електростанцій України та СНД, яка побудувала сухе сховище відпрацьованого ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000. Таким чином, на найближчі 50 років проблема зберігання відпрацьованого палива на ЗАЕС була вирішена, а країна заощадила величезні кошти.

При виборі типу сховища найприйнятнішим був визнаний проект компанії «Duke Engineering & Services» (DE&S) спільно з «Sierra Nuclear Corporation» (SNC), що має ліцензію наглядових органів США (NRC). У 1996 році Запорізька АЕС розпочала реалізацію проекту сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива.

– Сьогодні відправка відпрацьованого ядерного палива на ССВЯП вже звична і добре налагоджена робота. Персонал Запорізької АЕС набув величезного досвіду. У енергетиків наявний весь необхідний арсенал розробленої документації. Першопрохідці передають досвід, діляться своїми знаннями, працюють над удосконаленням проекту. А на початку цього шляху все було інакше, тому що все було вперше, – згадує Анна Єлисеївна.

Довелося починати буквально з нуля: вивчали і аналізували міжнародний досвід, співпрацювали з багатьма науковими організаціями, розробляли технології, втілювали нові ідеї. Іноді сумнівалися: чи реально їх здійснити. Але ніколи не зупинялися в пошуках кращих рішень.

У цей період приймалися нові закони, а механізмів їх реалізації не було. Тому, керуючись міжнародними правилами, енергетики Запорізької АЕС самі розробляли документи. Потім їх затверджували, відправляли на експертизу, узгоджували з Держатомрегулювання України. Кожне таке погодження було величезною перемогою. Всього ж експертизу пройшли близько 300 документів.

Для адаптації проекту і відпрацювання технології необхідно було значну частину робіт, в тому числі й реконструктивних, виконувати на енергоблоках. Для отримання впевненості в можливості виконання всіх транспортно-технологічних операцій, були виконані пуско-налагоджувальні роботи на всіх енергоблоках. До цьому було залучено багато структурних підрозділів ЗАЕС. Пуско-налагоджувальні роботи виконувалися з використанням макета контейнера, який був виготовлений управлінням будівництва і за своїми параметрами повністю відповідав оригіналу.

Також були виготовлені заводом нестандартного обладнання і трубопроводів (НСОіТ) макети багатомісного герметичного кошика, на яких персонал енергоремонтного підрозділу відпрацьовував технологію зварювання, розроблену інститутом ім. Патона. Службі контролю металу необхідно було освоїти роботу з системою вакуумної сушки.

Комплектуючі та обладнання СВЯП пройшли етап добровільної сертифікації. Будівництво майданчика зберігання здійснювалося під контролем Держцентрякості України.

Майданчик зберігання відпрацьованого ядерного палива розрахований на установку 380 контейнерів. Зараз на ССВЯП встановлено 137 контейнерів. Процес виготовлення металобетонного контейнера займає 45 діб. Збірку і бетонування здійснюють будівельники ЗАЕС. Вони ж здійснили будівництво майданчика зберігання, автошляхів вздовж енергоблоків і майданчика виготовлення контейнерів. Виготовлення багатомісних герметичних кошиків і поглинаючих вставок, які використовуються для забезпечення ядерної безпеки, здійснює завод НСОіТ.

В цілому, всі комплектуючі для ССВЯП – вітчизняного виробництва.

Експлуатація ВКЗ-ВВЕР здійснюється під суворим наглядом представників МАГАТЕ, Держінспекції з ядерної безпеки на ЗАЕС, інспекторів служби відомчого нагляду і пожежної безпеки ЗАЕС.

Запорізька АЕС щоквартально направляє звітні матеріали до Держатомрегулювання. Результати радіаційного контролю проб води свердловин, стічної води, атмосферних опадів і атмосферного повітря демонструють, що вміст радіонуклідів у районі розташування майданчика ССВЯП відповідає природному фону.

За період експлуатації ССВЯП вже виконано дві переоцінки його безпеки. Друга завершена в цьому місяці – вона отримала позитивні висновки експертизи. Крім того, була зроблена додаткова цільова переоцінка безпеки енергоблоків ЗАЕС, в тому числі ССВЯП, після аварії на АЕС “Фукусіма-1”.

Як бачимо, незважаючи на те, що проект будівництва ССВЯП давно завершено, роботи у наших атомників вистачає. З’являються нові тенденції, виходять нові правила. І як і раніше фахівці Запорізької АЕС беруть ініціативу і відповідальність на себе. Досвід ЗАЕС нині враховують при реалізації проекту централізованого сховища.

Але головне, що свого часу фахівці Запорізької АЕС спільними зусиллями створили серйозну базу, і сьогодні це значно полегшує працю та надає впевненості. За сухими цифрами, безліччю звітів, розроблених програм, інструкцій, звітів та узгоджених документів стоять конкретні люди і їх неоціненний внесок у реалізацію проекту. Це персонал ВЯБ, ЕРП, ЦРБ, УКС, УБ, СКМ, ЕП, ВТК, УВТК, ЦТАВ, НСОіТ, СФЗ.

Будівництво ССВЯП на Запорізькій АЕС – це напевно найсміливіший і унікальний проект в історії енергетики незалежної України в частині поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Нині в Україні здійснюється розробка концепції поводження з відпрацьованим ядерним паливом і як показав час, реалізація проекту ССВЯП виявилася не просто виправданим, а й стратегічно вірним і важливим кроком. Зберігання відпрацьованого ядерного палива в ССВЯП обходиться державі щонайменше в 10 разів дешевше, ніж при відправці на тимчасове зберігання до Росії. ССВЯП – складова частина економічної і політичної незалежності України. А результати експлуатації підтверджують його безпеку і надійність.

Лариса Левицька