Особливості регулювання ядерної та радіаційної безпеки на окремих територіях України (Донецька, Луганська області, АР Крим)

Події на сході та півдні України поставили перед системою регулювання ядерної та радіаційної безпеки нові виклики. Державна інспекція ядерного регулювання України втратила регулюючий контроль на об’єктах використання ядерної енергії, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях – у Донецькій та Луганській областях та у АР Крим.

«Ще донедавна державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки в регіонах здійснювали вісім державних регіональних інспекцій Держатомрегулюваня. На сьогодні їх залишилось сім, одна з них (Південно-Східна) була переміщена з Донецьку до Запоріжжя. Зв’язок із Кримською держінспекцією було втрачено, з вересня 2014-го вона перейшла у підпорядкування Ростехнагляду Російської Федерації», – коментує заступник Голови Держатомрегулювання Тетяна Кілочицька.

Проблеми поводження з радіоактивними відходами та джерелами іонізуючого випромінювання на непідконтрольних східних територіях України

За інформацією фахівців Інспекції, в умовах відсутності державного регулюючого контролю, на непідконтрольних східних територіях України лишаються близько 1200 радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ) та 65 суб’єктів їх використання. Найбільший ризик, з точки зору потенційної небезпеки, становлять ДІВ І категорії, активність яких складає понад 1000 Кюрі. За поводження з ними відповідальні вісім суб’єктів діяльності, а також спеціалізоване підприємство поводження з радіоактивними відходами (РАВ) «Донецький спеціалізований комбінат» Державної корпорації УкрДО «Радон».

Ситуація по забезпеченню радіаційної безпеки у суб’єктів використання ДІВ на непідконтрольних територіях значно погіршилась. На прикордонному пункті пропуску «Ізварине» зруйновано пристрій для пошуку контрабанди, укомплектований ДІВ з радіонуклідом барій-133. Радіоізотопний сигналізатор обледеніння РИО-ЗА, укомплектований ДІВ із радіонуклідом Sr 90+Y-90 згорів на літаку в Донецькому аеропорту. Знищено 15 ДІВ з радіонуклідом Sr – 90 + Y – 90, у складі РИО-3, встановлених на літаках, що зберігалися в окремих приміщеннях Міжнародного аеропорту «Луганськ» та «Луганський авіаційний ремонтний завод».

Достовірна інформація про об’єкти, що знаходяться на непідконтрольних територіях Сходу України також відсутня.  Невідома доля компаній «Донецька вугільна енергетична компанія» та «Луганськвугілля», у підпорядкуванні яких 14 шахт із наявними 112 ДІВ III-ї категорії за рівнем потенційної небезпеки. Немає, також, достовірної інформації про стан законсервованого сховища радіоактивних відходів, що розташоване на землях Донецького казенного заводу хімічних виробів, на прилеглих територіях якого стався потужний вибух наприкінці 2014 року.

За інформацією Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) станом на жовтень 2014 року, інфраструктуру підприємства «Донецький спеціалізований комбінат» було пошкоджено внаслідок ведення бойових дій на території міста Донецьк. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, ДАЗВ видано спеціальний наказ про переміщення «Донецького спеціалізованого комбінату» з Донецька до Дніпропетровська, на виробничі площі «Дніпропетровського спеціалізованого комбінату».

На жаль, в умовах бойових дій правоохоронним органам та Міністерству оборони так і не вдалося організувати безпечне переміщення підприємства. Тож, на початку 2015-го діяльність «Донецького спеціалізованого комбінату» було призупинено до завершення бойових дій. Наявні радіоактивні відходи залишено у тимчасовому сховищі ангарного типу у 2-х контейнерах. На сьогодні, сферу обслуговування підприємства передано до ДСП «Дніпропетровський ДМСК».

Ситуація в АР Крим

У зв’язку із анексією в 2014 році Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, Україна втратила регулюючий контроль за такими ядерними об’єктами, як дослідницький реактор «ИР-100» Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості та дві підкритичні збірки на низькозбагаченому та природному урані. Крім того, на території АРК знаходиться кілька підприємств та лікувальних закладів, у яких використовуються прилади та контейнери із радіаційним захистом із збідненого урану, а також високоактивні джерела іонізуючого випромінювання (у 7 закладах, переважно онкоклініках).

Враховуючи резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України», МАГАТЕ повідомило Україну про продовження застосування гарантій відповідно до свого Статуту та міжнародного права. Тому, до ядерних матеріалів та установок на території АРК та міста Севастополь застосовуються гарантії у відповідності із Угодою про гарантії між Україною й МАГАТЕ та Додатковим протоколом до неї.

Проте від ліцензіатів, розташованих на території АРК, у 2015 році не отримано жодного звіту за результатами фізичної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання. Тож, Держатомрегулювання на початку 2015 року прийняла рішення про припинення діяльності Кримської державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки шляхом її реорганізації.  Відтоді державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки на території АРК Україною не здійснюється.

З вересня 2015-го року Кримську держінспекцію переведено у підпорядкування Ростехнагляду Російської Федерації. Відповідно до «Распоряжения Совета Министров Республики Крым от 11 ноября 2014 года № 1174-р» усе привласнене незаконною владою АРК майно було передано територіальному управлінню Федеральної служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду РФ.

Також, підприємства на території АРК втратили можливість передавати РАВ (відпрацьовані радіонуклідні ДІВ) на зберігання до «Одеського ДМСК».

Проблеми і перспективи

«На сьогодні в зоні проведення АТО та на непідконтрольній території Криму провадити ліцензування та державний нагляд у сфері використання ядерної енергії – неможливо. Впливати на ситуацію з метою забезпечення безпеки на ліцензованих об’єктах – ми також не можемо», – зазначає заступник Голови Держатомрегулювання Тетяна Кілочицька.

Через вимушені обмеження у наданні доступу до певних місцезнаходжень ядерного матеріалу на непідконтрольних територіях – інспектори МАГАТЕ не мали змоги провести інспекції.

Негативного впливу зазнали, також, такі сфери регулювання, як аварійна готовність, система фізичного захисту, забезпечення гарантій нерозповсюдження ядерних матеріалів.

Враховуючи нестабільну військово-політичну ситуацію у країні, анексію Криму, початок бойових дій на сході, наявність додаткових загроз, та з метою недопущення провокацій, масових заворушень, незаконних дій із радіаційно-небезпечними об’єктами із січня 2014 року по теперішній час державна система фізичного захисту переведена в режим підвищеної готовності.

«Наразі для України стратегічно важливим є відновлення регулюючого контролю за ядерними та радіаційними об’єктами на непідконтрольних територіях. Після припинення бойових дій та повернення цих територій під контроль України, Інспекції необхідно організувати проведення фізичної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання та розпочати пошук втрачених ДІВ», – підсумувала Тетяна Кілочицька. З її слів, необхідне буде проведення переоцінки безпеки ядерних та радіаційних об’єктів та перевірок стану фізичного захисту, обліку і контролю ядерних матеріалів на цих об’єктах.

Редакція веб-сайту Uatom.org