У КПІ ім. Ігоря Сікорського до 2019 року відкриють нову спеціалізацію, де готуватимуть фахівців із фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів

Потреба у підготовці фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів в Україні є достатньо високою. Після втрати регулюючого контролю на об’єктах використання ядерної енергії в Донецькій та Луганській областях, Криму – питання захисту ядерних установок постало більш гостро.

У експертному середовищі побутує думка, що країна має бути заздалегідь підготовленою до різного роду небезпек: диверсій, саботажів, інших непередбачуваних обставин, особливо, коли це стосується стратегічно важливих ядерних об’єктів. Для того, щоб попередити загрозу, на переконання експертів, у країні слід готувати справжніх професіоналів за напрямом фізичного захисту.

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (КПІ ім. Ігоря Сікорського) спільно з Навчальним центром з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів імені Джорджа Кузмича, за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства освіти й науки України, а також Міністерства енергетики США, до 2019 року відкриє нову спеціалізацію, де готуватимуть фахівців із фізичного захисту, обліку і контролю ядерних матеріалів. Даний проект реалізується в рамках ініціативи Глобального партнерства.

Детальнішу інформацію про спеціалізацію, про те, чого саме навчатимуть студентів редакція веб-сайту Uatom.org дізнавалася у декана теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки й техніки України Євгена Письменного.

– Євгене Миколайовичу, як давно Ви працюєте в КПІ? З яких пір куруєте відкриття спеціалізації з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів?

– У КПІ ім. Ігоря Сікорського я працюю з 1972 року, власне, в цьому ж році я його і закінчив. Запропонували мені тоді посаду інженера лабораторії теплообміну та газодинаміки. Вже через рік я став асистентом кафедри парогенераторобудування та інженерної теплофізики. Відтоді й займаюся науково-педагогічною діяльністю. У 1985 році – захистив кандидатську дисертацію, в 1994-му – докторську. В 1995-му – очолив кафедру атомних електричних станцій і інженерної теплофізики, на якій завідувачем пропрацював 20 років. Деканом теплоенергетичного факультету став в 2001 році. У зв’язку з забороною суміщення посад у 2015-му посаду завідувача кафедри довелося залишити. Тепер я науковий керівник кафедри АЕС і ІТФ.

Над відкриттям в КПІ ім. Ігоря Сікорського спеціалізації з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів працюю вже більше двох років.

– На сьогодні в Україні фахівців із фізичної захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів не готує жоден вищий навчальний заклад. Чому відкриття спеціалізації важливе?

 – Так, Ви маєте рацію. Нині фахівців за напрямом не готує жоден навчальний заклад. Протягом нетривалого періоду часу спеціалістів з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів готували у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості. У зв’язку з анексією Криму в 2014 році, Україна втратила можливість підготовки фахівців за цим напрямом.

Відкриття спеціалізації – надзвичайно важливе в умовах сьогодення.  Забезпечення ядерної безпеки – основа стабільного розвитку держави. Для того, щоб громадяни України спали спокійно, на сторожі національної безпеки стояти повинні професіонали. Їх підготовкою, власне, ми й займатимемось.

 – На якій кафедрі планується заснування спеціалізації?

 – В КПІ ім. Ігоря Сікорського на теплоенергетичному факультеті існує кафедра атомних електричних станцій та інженерної теплофізики. На кафедрі є спеціальність «Атомна енергетика», на якій готують фахівців за спеціалізацією «Атомні електричні станції». На базі цієї спеціальності ми  плануємо відкрити ще одну спеціалізацію «Фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів». Надзвичайну підтримку нам у цьому питанні надають Навчальний центр з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів імені Джорджа Кузмича, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство освіти й науки України, а також Міністерство енергетики США.

 – У експертному середовищі побутує думка, що фахівців з фізичного захисту ядерних установок готувати повинні при МВС та СБУ? Чому наразі цим займається київський політех?

– Насправді, дуже часто експерти плутають фахівців з фізичної ядерної безпеки та оперативників. Ми готуватимемо технічних спеціалістів, які по закінченню навчання експлуатуватимуть системи фізичного захисту ядерних об’єктів, займатимуться розробками інноваційних систем. З автоматами вони не бігатимуть, на терористів не полюватимуть.

Для підготовки технічних спеціалістів, інженерів, їм необхідно надати фундаментальні знання про ядерну галузь. Саме тому КПІ чи не найкращий варіант, для випуску фахівців за цим напрямом.

– Чи має КПІ ім. Ігоря Сікорського технічну базу для підготовки спеціалістів?

– Відверто кажучи, необхідної бази для проходження практики для студентів в КПІ немає. Але нам надзвичайно пощастило, що така база є у Києві на території Інституту ядерних досліджень НАНУ України. Там діє Навчальний центр з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів імені Джорджа Кузмича, де є справжній полігон з різноманітною інфраструктурою та сучасним обладнанням, лабораторії з джерелами іонізуючого випромінювання й приладами для проведення лабораторних робіт. Власне, там є все необхідне для навчання студентів. Тож, лише у тісній співпраці з Центром ми зможемо досягти успіху у підготовці фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

– Хто вчитиме студентів?

 – За фінансової підтримки Міністерства енергетики США вже пройшли стажуватися за кордоном сім викладачів КПІ. Проходило воно в Державному дослідницькому університеті міста Остін штату Техас та Національній лабораторії США у місті Альбукерке штату Нью-Мексико.

Модель навчання студентів ми бачимо такою: абітурієнти, вступаючи на перший курс спеціальності «Атомна енергетика», зазначатимуть спеціалізацію подальшого навчання на магістратурі. Після закінчення бакалаврату, їм доведеться обирати поміж напрямами «Атомні електричні станції» та «Фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів».

– Чи є підручники для підготовки студентів?

– Міністерство енергетики США погодилось профінансувати увесь комплекс навчальних матеріалів, як підручників, так і навчальних планів й робочих програм.

– Які предмети передбачені в процесі навчання?

 – Магістратура спеціалізації «Фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів» триватиме півтора року для магістрів з інженерії та два роки – для магістрів наук. За цей час студенти вивчатимуть близько 15-ти нових дисциплін. Серед них: «Проектування та оцінка систем фізичного захисту», «Технології й обладнання систем фізичного захисту», «Інформаційна й комп’ютерна безпека», «Оцінка вразливості ядерних установок та управління ризиками», «Управління надзвичайними та кризовими ситуаціями на ядерних об’єктах» та інші.

– Стартуватиме відкриття спеціалізації з КПІ ім. Ігоря Сікорського. Чи планується її створення в інших містах України?  

– Одеський національний політехнічний університет минулого року оголосив про відкриття спеціалізації з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів. Наскільки мені відомо, набрати студентів не вдалося.

– Коли відбудеться пілотний набір у КПІ?

– Власне, планували ми в 2018 році, але американська сторона наполягла на 2019-му. Всі, хто вступив на спеціальність «Атомна енергетика» цьогоріч, минулого та позаминулого років – також матимуть змогу одержати диплом за спеціалізацією фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів.

Редакція веб-сайту Uatom.org