В Україні відбулася міжнародна нарада з фізичної ядерної безпеки
3 жовтня 2017 року у готелі Intercontinental у Києві розпочалася міжнародна нарада «Фізична ядерна безпека в Україні: обмін інформацією, уроки та взаємодія». В Україні захід проводиться вперше. Організатором виступило Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, серед спонсорів: Шведський орган з радіаційної безпеки (Swedish radiation safety authority) та Норвезьке агентство радіаційного захисту (Norwegian radiation protection authority).
Відкрила захід заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко: «Цьогоріч у Києві ми приймаємо друге координаційне засідання з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері фізичної ядерної безпеки у рамках ініціативи Глобального партнерства. Перше таке засідання проводилось в Осло (Норвегія) у 2016 році й показало важливість організації таких заходів у забезпеченні ефективної комунікації на технічному та політичному рівнях між країнами учасницями Ініціативи».
На фото (зліва направо): директор Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля України Григорій Плачков; заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко; представник Норвезького агентства з радіаційного захисту Інгар Амундсен; старший радник з питань ядерної безпеки Міністерства закордонних справ Норвегії Аня Полден; менеджер Шведского органу з радіаційної безпеки Златан Делаліч
Представниця Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерго Наталія Клос додала, що, як не прикро, в Україні – публічних заходів за напрямом фізичної ядерної безпеки проводиться не так уже й багато. «Засідання у рамках Глобального партнерства – це чудова нагода для представників українських структур привернути увагу світової спільноти до нагальних проблем у галузі, налагодити ефективну комунікацію, як результат – одержати технічну допомогу на реалізацію найбільш важливих заходів для посилення режиму фізичного захисту в Україні», – зазначає експерт.
Представник Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля Наталія Клос
Ініціатива Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї масового знищення була започаткована у 2002 році в Канаді спільним рішенням країн «Великої вісімки». Основною метою Ініціативи стало сприяння у роззброєнні Російської Федерації та інших пострадянських держав. У рамках Глобального партнерства кошти виділялися також на поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ). У вересні 2004 року – Україну визнано членом Глобального партнерства в якості країни-одержувача сприяння.
«До революції гідності, до початку війни в Україні – Ініціатива найбільше сприяння надавала Російській Федерації. Після виходу Росії з G8 – значно пожвавилась активність проектної співпраці в Україні. Сьогодні представники вітчизняних структур прозвітують про ту діяльність у рамках Глобального партнерства, що велася в Україні протягом останніх чотирьох років. Деякі з відомств презентують нові проекти для подальшої реалізації», – розповідає Наталія Клос.
Першою презентувати здобутки за напрямом випало Державній інспекції ядерного регулювання України. Заступник начальника Управління з питань ядерної захищеності та гарантій Віктор Пащенко розповів про проекти у рамках Глобального партнерства, котрі реалізуються за безпосередньої участі Інспекції.
Заступник начальника Управління з питань ядерної захищеності та гарантій Держатомрегулювання Віктор Пащенко
«Проект перший – модернізація Інформаційно-кризового центру Держатомрегулювання з метою посилення спроможності реагування на ядерні інциденти. Другий проект – вдосконалення державної системи реагування шляхом проведення командно-штабних навчань. Третій – зняття з експлуатації опромінювальних установок й забезпечення безпечного зберігання ДІВ», – ділиться Віктор Пащенко.
Наприкінці свого виступу представник Держатомрегулювання презентував новий проект «Боротьба з незаконним обігом радіоактивних матеріалів на Сході України, де проходить антитерористична операція». Зі слів експерта, приблизна вартість проекту складає 450 000 доларів. Все ж, проект може бути реалізований лише по закінченню війни на Сході України та після розмінування небезпечних територій.
Наступною, здобутками за напрямом у рамках Глобального партнерства, ділилася представниця Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Любов Зінкевич.
Представник Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Любов Зінкевич
«За нашої участі реалізовується проект з підтримки експлуатації Централізованого сховища для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання у Чорнобильській зоні відчуження. На сьогодні на об’єкті тривають «гарячі» випробування. Після їх завершення та доопрацювання усіх важливих документів – сховище буде введене у промислову експлуатацію», – зазначає Любов Зінкевич.
Ще один проект, який реалізовується за участі ДАЗВ у рамках Ініціативи, – вилучення відпрацьованих ДІВ зі сховищ колодязного типу зі спецкомбінатів державної корпорації «УкрДО «Радон». За проектом вже розроблене техніко-економічне обґрунтування, на часі триває підготовка технічного рішення та вимог до контейнерів, що використовуватимуться при реалізації технології. Після ліквідації сховища «Київського ДМСК» – відпрацьовані ДІВ будуть вилучені й з інших сховищ колодязного типу корпорації «УкрДО «Радон».
На сьогодні ДАЗВ координується ще два проекти у рамках Глобального партнерства: проект по управлінню перевезеннями радіоактивних матеріалів, а також проект амністії ДІВ у Дніпропетровській області.
«На наступному засіданні групи Глобального партнерства у Римі (Італія) ми підніматимемо питання – реалізації проекту з покращення фізичного захисту пункту захоронення радіоактивних відходів «Підлісний», що знаходиться у Чорнобильській зоні відчуження. Об’єкт був створений у перші роки ліквідації аварії на ЧАЕС. Там розміщені найбільш небезпечні високоактивні та довгоіснуючі аварійні радіоактивні відходи», – зауважила Любов Зінкевич.
На фото (зліва направо): представник Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля Наталія Клос; менеджер Шведского органу з радіаційної безпеки Златан Делаліч; старший радник з питань ядерної безпеки Міністерства закордонних справ Норвегії Аня Полден
Проекти у рамках Глобального партнерства, котрі реалізовуються під егідою Міністерства енергетики презентувала Наталія Клос.
«Проект перший – відкриття магістерської програми підготовки фахівців за спеціалізацією «Фізична ядерна безпека» в рамках спеціальності «Атомна енергетика» у КПІ ім. Ігоря Сікорського. На часі ми робимо усе можливе, аби до вересня 2019 року студенти КПІ одержали змогу вступити на дану спеціалізацію. Наголошу – нині в Україні жоден навчальний заклад не готує спеціалістів за цим напрямом», – повідомила експерт Міненерговугілля України.
Ще один проект у рамках Ініціативи – проведення оцінки культури захищеності, як захисний та попереджувальний захід протидії загрозі внутрішнього правопорушника діючих атомних електростанцій. Активна стадія реалізації проекту розпочнеться наступного року – оцінку культури захищеності буде здійснено для Рівненської АЕС. Після чого – ця практика буде поширена серед усіх ядерних об’єктів держави.
«Новим проектом за напрямом є забезпечення фізичного захисту об’єктів на майданчику уранової спадщини колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» на Дніпропетровщині. Проект містить три під-проекти. Перший – створення інженерно-технічного комплексу охорони майданчику. Другий – реконструкція периметру хвостосховища Сухачівське (перша та друга секції). Третій – реконструкція периметру хвостосховища База С. Зауважу, реалізація усіх трьох під-проектів даного проекту є надзвичайно важливою й потребує якнайшвидшого реагування», – переконана Наталія Клос.
Загалом на нараді з фізичної ядерної безпеки було презентовано цілу низку проектів, які реалізуються у рамках Глобального партнерства. З презентаціями виступили представники ДП НАЕК «Енергоатом», Харківського фізико-технічного інституту, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, Національної гідрометеорологічної служби, НАТО.
На фото (зліва направо): представник Норвезького агентства з радіаційного захисту Інгар Амундсен; старший радник з питань ядерної безпеки Міністерства закордонних справ Норвегії Аня Полден; менеджер Шведского органу з радіаційної безпеки Златан Делаліч
«Сподіваюся, нарада пройшла успішно», – підсумовує представниця Міненерго Наталія Клос, – «Й нові проекти, презентовані українською стороною, будуть в подальшому реалізовані за підтримки країн-членів Глобального партнерства. Для нашого Міністерства, для мене особисто – це має непересічне значення, адже сприяє зміцненню фізичної ядерної безпеки України, а, отже, й вдосконаленню режиму нерозповсюдження ядерної зброї у світі».
Редакція веб-сайту Uatom.org
