Для України дуже важливо, щоб ЦСВЯП був введений у експлуатацію вчасно

Про це повідомив провідний інженер з обліку та контролю ядерних матеріалів Южно-Української АЕС Володимир Дмитраш в рамках XIV Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Свою доповідь експерт розпочав з опису існуючої ситуації по поводженню з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) на вітчизняних АЕС. Після чого, розповів про кроки, зроблені Міністерством енергетики та вугільної промисловості для подальшого розвитку ядерно-паливного циклу в Україні.

Міненерговугілля підготовлено звіт «Розробка концепції поводження з відпрацьованим ядерним паливом на АЕС України», в якому на розгляд було представлено п’ять ймовірних сценаріїв поводження з ВЯП в період до 2035 року.

Найбільш оптимальним визнано той варіант, за яким відпрацьоване ядерне паливо з Южно-Української, Хмельницької та Рівненської АЕС відправлятимуть на зберігання у централізоване сховище для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у зоні відчуження. Те ВЯП, що вже надіслане в Російську Федерацію на зберігання та переробку – має там же й перероблятись з 2025 року. Якщо в Україні з’являться нові блоки – туди ж транспортуватиметься і відпрацьоване ядерне паливо, напрацьоване на них.

З приводу реалій сьогодення Володимир Дмитраш стверджує, що вчасне введення в експлуатацію ЦСВЯП є надзвичайно важливим фактором. «Проблему я можу продемонструвати завдяки наповненості басейнів витримки на ЮУАЕС. Хоча, якщо зробити аналіз по іншим станціям, не думаю, що ситуація значно відрізнятиметься»,  – зазначає він.

Зі слів експерта, на сьогодні на першому енергоблоці ЮУАЕС в наявності – 41% вільних комірок у басейні витримки. На другому енергоблоці – таких комірок 45%, на третьому – 28%.

«Контракт з Росією на вивезення ВЯП ми маємо по 2018 рік включно. Якщо ми не запустимо ЦСВЯП в експлуатацію – уже в 2020 році стан басейнів витримки на ЮУАЕС буде достатньо плачевним. Вільного простору в басейні витримки першого енергоблоку залишиться – 20%, другого енергоблоку – 28%, третього – 22%», – розповідає експерт. – «Для роботи АЕС в цілому це означає, що на момент проведення планово-попереджувального ремонту (ППР) 2020 року – кількість вільних комірок у басейнах витримки не задовольнятиме потреби технічного рішення, за яким на першому енергоблоці їх має бути не менше 28%, на другому – не менше 30%, на третьому – не менше 18%».

Підсумовує Володимир Дмитраш тим, що за умови невчасного введення ЦСВЯП у експлуатацію – жоден енергоблок ЮУАЕС після 2020 року з ППР не вийде. Тож, в України не буде іншого виходу, як підписувати новий контракт з РФ. Якою буде ціна договору – невідомо.

За інформацією НАЕК «Енергоатом», приблизна дата введення ЦСВЯП у експлуатацію – 2020-2021 рік.

Редакція веб-сайту Uatom.org