На українських АЕС проведуть оптимізацію планово-попереджувальних ремонтів

Директор Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Ігор Шевченко разом із заступником з наукових питань Олексієм Дибачем минулого тижня повернулися з міста Сан-Луїс-Обіспо (США), де у складі української делегації відвідали низку зустрічей і технічних семінарів щодо проекту з оптимізації планово-попереджувальних ремонтів (ППР) на енергоблоках АЕС.

Проект спрямований на скорочення тривалості проведення планових ремонтів систем безпеки атомних енергоблоків та реалізується в Україні за підтримки Уряду США через Аргонську національну лабораторію.

– Пане Ігорю, які питання розглядались на зустрічах? Чим корисна для України участь у даному проекті?

– Наприкінці минулого року Аргонська національна лабораторія за підтримки Міністерства енергетики США розпочала великий проект для України, спрямований на оптимізацію ремонтних кампаній на енергоблоках АЕС. Він полягає у створенні достатньо потужного інструменту, який ґрунтується на базі ймовірнісного аналізу безпеки, що дозволяє оптимізувати ремонтну кампанію і виконувати частину ремонту обладнання без зупинки енергоблока.

Під час візиту ми мали змогу ознайомитись із досвідом реалізації методології впровадження підходу з оптимізації ремонтів на американській АЕС Діабло Каньйон (Diablo Canyon Power Plant), ремонти на обох енергоблоках якої проводяться без припинення їх експлуатації.

Найголовніша перевага реалізації проекту полягає у значному підвищенні економічної ефективності експлуатації енергоблоків АЕС без зниження показників безпеки. На АЕС Діабло Каньйон зупинка енергоблоків через спрацювання систем аварійного захисту останній раз відбулася у 2002 році.

– Розкажіть детальніше про візит на АЕС Діабло Каньйон. З якою метою він проходив?

– Це був ознайомчий візит задля запозичення досвіду впровадження методології з оптимізації планово-ремонтних робіт на прикладі американської АЕС. АЕС Діабло Каньйон була однією із перших атомних електростанцій США, на якій успішно запровадили цей підхід. Якщо говорити про коефіцієнт використання встановленої потужності енергоблоків, то на АЕС Діабло Каньйон він сягає 95-96%. Для прикладу, ці ж показники на вітчизняних енергоблоках за минулий рік в середньому склали 70,6%.

– Чому питання, пов’язані з українськими АЕС, розглядаються у США?

– Американські колеги мають вражаючий досвід впровадження цієї системи і нам є чому у них повчитися. По-суті, термін ремонтної кампанії на енергоблоках АЕС США визначається лише часом на перевантаження палива. Частина обладнання, відновлення якого на українських енергоблоках відбувається під час планово-попереджувальних ремонтів, тобто під час зупинки, у США ремонтують на діючих енергоблоках. Попередньо обґрунтовується та підтверджується можливість проведення таких ремонтів.

– Яка роль ДНТЦ ЯРБ у цьому проекті?

– Ми, разом із Державною інспекцією ядерного регулювання, відповідаємо за розробку нормативно-правової бази для реалізації зазначеної методології в Україні. На даний момент законодавча база України не дозволяє запровадити її, тому ми здійснили попередній аналіз відповідної документації та розробили перелік необхідних регулюючих документів, які дозволять реалізувати методологію з оптимізації ремонтних робіт на українських АЕС.

– Які ще українські установи задіяні до реалізації проекту?

– У даному проекті беруть участь НАЕК «Енергоатом» як організація, що експлуатує АЕС України, та ДНТЦ ЯРБ як організація, що забезпечує технічну підтримку Державної інспекції ядерного регулювання. Для пілотного впровадження методології було обрано другий енергоблок Запорізької АЕС. Серед установ, які мають контрактні зобов’язання з американською стороною, також задіяна фірма-підрядник «НТ-Інжиніринг», яка виконує ряд робіт, пов’язаних із розробкою моделей імовірнісного аналізу безпеки і можливістю їх використання у проекті.

– Пане Олексію, зрозуміло, що скорочення терміну проведення ремонтів і відповідно – простоїв енергоблоків мають позитивно вплинути на економічну складову експлуатації АЕС. Які ще переваги має американська  методологія по оптимізації ремонтів?

– Система такого планування ремонтів використовує так званий ризик-інформований підхід, коли ремонту підлягає не все обладнання, а лише його частина, яка згідно з експлуатаційними даними може вийти з ладу. Такий підхід дійсно дозволяє значно підвищити економічну ефективність експлуатації енергоблоків. Він також дасть змогу скоротити терміни проведення ремонтних робіт. Для порівняння, американські АЕС в середньому витрачають не більше 20 днів на ремонт енергоблока, тоді як українські здійснюють ці роботи у термін понад 35 днів.

Наразі, планово-попереджувальні ремонти тривають навіть довше ніж зазвичай, що пов’язано із продовженням терміну експлуатації енергоблоків. Ремонтні роботи ж на енергоблоках АЕС США дуже оптимізовані, а їхні технології дозволяють без зниження значення безпеки підвищити економічні показники.

– Якщо скоротити тривалість ремонту, чи вплине це негативно на безпеку енергоблоків?

– Методологічний підхід американських колег базується на тому, що ризик не перевищує встановлені допустимі межі. Коли спостерігається зростання ризику – проводяться компенсуючі заходи, тобто виводячи якесь обладнання з ремонту, заміщають його обладнанням, яке виконує таку ж функцію.

– Які подальші дії заплановані для реалізації проекту?

– Наступним етапом буде розробка критеріїв, регулюючих вимог та нормативних документів для пілотного впровадження проекту на другому енергоблоці Запорізької АЕС. Ми плануємо представити результати роботи з аналізу нормативно-правової бази щодо реалізації проекту в Україні на засіданні науково-технічної ради найближчим часом, на яку будуть запрошені представники НАЕК «Енергоатом» та Запорізької АЕС.

Наразі для імплементації проекту в Україні необхідні дві складових: наявність регулюючих вимог, які дозволять запровадити методологію і встановлять критерії безпеки, та обґрунтування безпеки з розробкою відповідних інструментів, ймовірнісних моделей тощо.

За матеріалами прес-служби ДНТЦ ЯРБ