Діяльність державного підприємства «УДВП Ізотоп» та Державний регістр ДІВ
ТОЧКА ЗОРУ ЕКСПЕРТА
На сьогоднішній день Державний регістр ДІВ (Регістр) – єдина система обліку і контролю джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) в Україні. Регістр функціонує на базі Державного підприємства «Українське державне виробниче підприємство «Ізотоп» (ДП «УДВП Ізотоп») та координується Державною інспекцією ядерного регулювання.
Про модернізацію Регістру, проблеми, що постали перед керівництвом на часі, а також інші напрями діяльності підприємства говоритимемо з керівником Державного регістру ДІВ – першим заступником директора ДП «УДВП Ізотоп» Олексієм Шевцовим.
Керівник Державного регістру ДІВ – Перший заступник директора Державного підприємства «УДВП Ізотоп» Олексій Шевцов
– Пане Олексію, коли був створений Державний регістр ДІВ?
– Рішення про створення Регістру Урядом України було прийняте у 1997 році, проте кошти виділені лише у 2004 році.
Тож, у вересні 2004-го на базі окремого підрозділу нашого підприємства був заснований Державний регістр ДІВ.
– Чому Регістр координується Держатомрегулювання, проте функціонує на базі державного підприємства «УДВП Ізотоп»?
– Таким було рішення Уряду в 1997 році.
– Донедавна підрозділ ДП «УДВП Ізотоп», що курує функціонування Державного регістру ДІВ очолював Горемикін Борис Степанович. Хто займається цим на часі?
– Горемикін Борис Степанович очолював Головний реєстровий центр (назва підрозділу ДП «УДВП Ізотоп» – ред.) з самого початку його створення й до кінця 2017 року. На жаль, Горемикіна Бориса Степановича більше з нами немає. Тож, на часі підрозділом керує Наталія Михайленко.
Загалом ДП «УДВП Ізотоп» забезпечує функціонування Головного реєстрового центру та Регіональних реєстрових центрів, здійснює бухгалтерський супровід, організовує підготовку та подання необхідних документів для фінансування Регістру, готує звітні матеріали, пропозиції з вдосконалення роботи та розвитку Регістру.
– Який штат персоналу, що здійснює управління Регістром?
– Штат Головного реєстрового центру – 5 спеціалістів, Регіональних реєстрових центрів – 4 спеціалісти.
– Розкажіть, яка інформація реєструється у Регістрі?
– У Регістр вноситься інформація про ДІВ, які виготовлені на території України, ввезені з-за кордону і вивезені за кордон. Крім того, в Регістрі є повна інформація про власників ДІВ.
Іншими словами, Державний регістр ДІВ містить інформацію про всі ДІВ, починаючи з моменту їх появи на території України, і до моменту вивезення або передачі спеціалізованому підприємству по поводженню з радіоактивними відходами; а генеруючих пристроїв – до моменту закінчення терміну експлуатації.
Реєстрації в Регістрі підлягають всі ДІВ, не звільнені від регулюючого контролю. Встановлені рівні звільнення від регулюючого контролю за сумарною і питомою активністю відповідають рекомендованим рівням МАГАТЕ.
Основним завданням Регістру є забезпечення обліку і контролю ДІВ за місцем розташування та їх переміщенням, що є одним із чинників реалізації державних гарантій з радіаційного захисту людини на території України, дотримання міжнародних режимів безпеки, сприяння ефективній боротьбі з незаконним обігом ДІВ та посилення їх фізичного захисту.
– Чи функціонують подібні регістри у інших країнах світу?
– Подібні регістри існують практично у всіх розвинутих країнах світу, де здійснюється діяльність з використання ядерної енергії.
– Протягом 2015-2016 років за підтримки Шведського органу з радіаційної безпеки відбулася модернізація ІС-Регістру. Що саме було зроблено?
– Так, дійсно, протягом 2015-2016 років співробітники Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) спільно зі спеціалістами Регістру успішно провели модернізацію ІС-Регістру.
Дана інформаційна система функціонувала з вересня 2004 року. Модернізація IC-Регістру вимагала: вдосконалення та спрощення форм реєстраційних карток ДІВ; закупівлю сучасного комп’ютерного й офісного обладнання; інсталяцію системного програмного забезпечення; модернізацію існуючого прикладного програмного забезпечення.
Зважаючи на труднощі з бюджетним фінансуванням, Держатомрегулювання звернулося за допомогою до Шведського органу з радіаційної безпеки (SSM). У відповідь на це представники SSM поставили в Україну сучасну комп’ютерну техніку для подальшої модернізації Регістру. Україні були передані: сервер, 10 комп’ютерів зі встановленою операційною системою «Windows 7» та офісним додатком «Office Pro Plus 2013», 11 моніторів, 8 багатофункціональних пристроїв, принтер, 13 пристроїв безперервного живлення, витратні матеріали тощо.
У 2015 році фахівці Держатомрегулювання спільно зі спеціалістами Регістру успішно завершили вдосконалення нових форм реєстраційних карток ДІВ.
На сьогоднішній день завдяки модернізації ІС-Регістру й впровадженню спрощених реєстраційних карток, регуляторний тиск на користувачів ДІВ значно зменшився. До 2015 року реєстраційна форма налічувала шість сторінок, після її спрощення – півтори. Це сприяє більш якісному заповненню форм власниками ДІВ, кількість відмов від реєстрації з приводу неякісного заповнення реєстраційних карток скоротилась до мінімуму.
– Які виклики стоять перед очільником Головного реєстрового центру?
– Основною проблемою на даний час є недостатній обсяг фінансування Державного регістру ДІВ.
У 2015 році нам довелося звільнити керівників Регіональних реєстрових центрів у Рівному, Івано-Франківську, Донецьку. Також був скорочений провідний спеціаліст Головного реєстрового центру.
Якщо ситуація з фінансуванням не зміниться – то після збільшення мінімальної заробітної плати, нам доведеться продовжити скорочувати штат. Враховуючи завантаженість працівників Регістру, це ускладнить виконання функцій щодо забезпечення обліку та контролю ДІВ.
Також серед викликів – необхідність актуалізувати нормативно-правові акти, що забезпечують функціонування Регістру. В першу чергу, це «Порядок державної реєстрації ДІВ», затверджений постановою Уряду №1718 від 16.11.2000, та інші документи, що регламентують роботу Регістру.
– У експертному середовищі побутує думка, що завдяки розширенню функцій та повноважень Державного регістру ДІВ – доцільне створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення в Україні. Що з цього приводу думаєте Ви? Чи ведуться на сьогоднішній день роботи за цим напрямом?
– Безперечно, створення системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення – справа дуже важлива для України, але в той же час непроста.
Роботи за цим напрямом були розпочаті Держатомрегулювання у 2015 році.
Що стосується розширення функцій та повноважень Державного регістру ДІВ для заснування Єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення – то можу сказати, що станом на сьогодні Державний регістр ДІВ не має необхідного технічного та програмного забезпечення для виконання цього завдання. Програмне забезпечення необхідно модернізувати й адаптувати для створення дозового реєстру.
Крім того, державне підприємство «УДВП Ізотоп» підпорядковане Міністерству економічного розвитку і торгівлі України; має чітко визначені цілі та завдання, проте людські ресурси є обмеженими. Все це виключає можливість ключової ролі нашого підприємства у створенні зазначеної системи. Що стосується робіт, які нам доручено постановою Кабміну №379 – ми, безперечно, виконаємо.
– Пане Олексію, окрім забезпечення функціонування Державного регістру ДІВ – чим ще займається ДП «УДВП Ізотоп»?
– ДП «УДВП Ізотоп» є спеціалізованим підприємством, яке було засноване у 1962 році, з метою постачання, впровадження та обслуговування джерел іонізуючого випромінювання, а також обладнання, апаратури і технологій, у складі яких використовуються ДІВ.
В Україні на сьогодні не виробляється радіоізотопна продукція медичного, наукового та виробничого призначення, прилади та обладнання, в яких використовуються ДІВ. Тому, одним із головних завдань нашого підприємства є закупівля цієї продукції у провідних виробників Західної та Центральної Європи, США, Китаю, Канади та подальша поставка на ринок України. Перелік цієї продукції – надзвичайно великий, ознайомитись із ним можна на нашому сайті.
Другим важливим завданням підприємства є надання послуг з транспортування та зберігання радіоізотопної продукції, монтажу, демонтажу, розрядки, перезарядки, введення в експлуатацію радіоізотопних приладів, гамма-терапевтичних апаратів, іншої апаратури, де використовуються ДІВ, а також їх налагодження, ремонт і сервісне обслуговування.
– Чи маєте конкурентів на вітчизняному ринку?
– До 1991 року наше підприємство було єдиним в Україні, яке надавало зазначені послуги. За роки незалежності підприємство зберегло виробничі стосунки з постачальниками країн СНД та Європи, а також суттєво розширило виробничі зв’язки з країнами Західної та Центральної Європи.
Разом з тим, на сьогоднішній день наше підприємство не є монополістом; на ринку послуг з’явилось чимало приватних компаній, які мають дозвільні документи для виконання аналогічних видів діяльності.
Все ж, можна з упевненістю сказати, що ДП «УДВП Ізотоп» залишається провідним підприємством у сфері надання вищезазначених послуг.
– Наскільки мені відомо, ви також займаєтесь збором «покинутих» ДІВ в Україні. Розкажіть про цей напрям роботи?
– Протягом 2010-2017 років ДП «УДВП Ізотоп» отримував міжнародну технічну допомогу з боку Уряду Федеративної Республіки Німеччини по проекту «Зняття з експлуатації опромінювальних установок та забезпечення безпечного зберігання джерел іонізуючого випромінювання».
Завданням підприємства в рамках проекту було зібрати відпрацьовані та «покинуті» ДІВ на підприємствах і установах України, які збанкрутували або знаходилися у важкому фінансовому стані та не мали достатніх ресурсів для передачі цих ДІВ в установленому законодавством України порядку на спецкомбінати ДК «УкрДО «Радон». Здача ДІВ була безкоштовною для підприємств, які були задіяні в цьому проекті.
Наше підприємство за кошти міжнародної технічної допомоги мало виконати увесь комплекс робіт з попереднього обстеження ДІВ на підприємствах, їх збору, упакування та транспортування на виробничу базу підприємства, де здійснювалося їх розрядження, обстеження, сортування, розміщення у відповідні контейнери, безпечне зберігання та фізичний захист на складі ізотопної продукції.
За умови наявності відповідних контейнерів – здійснювалась передача зібраних ДІВ на спецкомбінат. За вказаний період було зібрано 12 217 штук відпрацьованих та «покинутих» ДІВ з загальною активністю 15416,5 ТБк на 125 об’єктах України. Частина ДІВ вже передана на спецкомбінат й буде у подальшому передаватися по мірі наявності відповідних контейнерів.
– Які міжнародні проекти маєте на часі?
– У рамках проекту міжнародної технічної допомоги з боку Уряду Швеції передбачається проведення робіт з модернізації системи радіаційного та дозиметричного контролю нашого підприємства. Це дозволить істотно поліпшити рівень радіаційної безпеки й забезпечити захист життя та здоров’я як персоналу, так і відвідувачів.
На етапі підготовки ТЗ знаходиться проект щодо підвищення рівня фізичного захисту складу ізотопної продукції ДП «УДВП Ізотоп». Даний проект фінансуватиметься Урядом США. Він дозволить привести рівень фізичного захисту ДІВ на виробничій базі підприємства до найкращих світових стандартів. Маю надію, що проект запрацює вже в цьому році.
Також у нас є підстави сподіватись, що Уряд ФРН продовжить фінансування проекту «Зняття з експлуатації опромінювальних установок та забезпечення безпечного зберігання джерел іонізуючого випромінювання» в Україні.
– Пане Олексію, яким Ви бачите ДП «УДВП Ізотоп» через 10 років?
– Сподіваюся, й через 10 років профіль нашого підприємства не зміниться. Яким воно буде в подальшому, все ж важко сказати, оскільки нові наукові знання з’являються дуже швидко, удосконалюється обладнання, прикладні технології. Особливо, це стосується сфери медичної радіології.
Наше підприємство має йти в ногу з часом, бути в курсі наукових та технічних досягнень, брати участь у розробці та впровадженні сучасних технологій, здобувати нових партнерів та виробників новітнього обладнання.
Є надія, що в Україні з часом з’являться власні виробники ізотопної продукції. Робота за цим напрямом продовжується у Київському інституті ядерних досліджень НАН України та Харківському ННЦ «ХФТІ». Співпраця з українськими виробниками радіоізотопної продукції значно б полегшила роботу нашого підприємства, що стосується планування закупівель, транспортування та доставки продукції замовникам; а також позитивно вплинула б на її собівартість.
Хочеться вірити, що через 10 років наше підприємство залишиться провідним у цій сфері, відповідатиме вимогам часу й буде успішним.
Редакція веб-сайту Uatom.org
