Реалізація нового проекту з ЄК продовжується: є результати

12 та 13 червня 2018 року у Державній інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) відбулася низка зустрічей, на яких обговорювались результати реалізації кожного із семи Компонентів нового проекту співробітництва з Європейською Комісією (ЄК). Проект покликаний посилити роль Держатомрегулювання за напрямами регулюючої діяльності у сферах використання ядерної енергії, ліцензування й аналізу важких аварій на ядерних установках.

Стартував проект у грудні 2017-го, реалізовуватиметься протягом трьох років з бюджетом – більш ніж 5,5 млн. євро.   

З української сторони у проекті задіяні фахівці Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та Держатомрегулювання. Зі сторони ЄК – міжнародна компанія «Riskaudit», Інститут ядерної та радіаційної безпеки Франції (IRSN), Товариство з безпеки установок та реакторів Німеччини (GRS), Норвезьке агентство з радіаційного захисту (NRPA) та інші.     

Про реалізацію Компоненту А розповів науковий співробітник ДНТЦ ЯРБ Олександр Кухоцький. Основне завдання Компоненту – посилення можливостей Держатомрегулювання з ліцензування нових ядерних установок, окрім АЕС. Відбуватиметься це шляхом передачі досвіду країн ЄС.

Компонент А складається з чотирьох окремих задач. Перша – пов’язана з вдосконаленням нормативної бази для будівництва заводу із виробництва ядерного палива в Україні. Друга є логічним продовженням Компоненту В проекту UK/TS/49, проте цього разу стосується безпосередньо посилення вітчизняного ядерного регулятора в інспекційній та наглядовій діяльності на новій дослідницькій ядерній підкритичній установці (ЯПУ) «Джерело нейтронів». Третя задача присвячена питанням поводження та зберігання відпрацьованого ядерного палива в світлі уроків аварії на АЕС Фукусіма. Четверта – пов’язана з удосконаленням нормативної бази для дослідницьких ядерних установок. Зокрема мова йде про перегляд документу «Загальні поводження безпеки дослідницьких ядерних установок», а також про розробку нового нормативного документу про аналіз досвіду експлуатації та розслідування порушень на дослідницьких ядерних установках.

За перші пів року реалізації проекту повноцінна робота стартувала по першій, другій та четвертій задачах. Фахівці ДНТЦ ЯРБ розробили звіти по огляду нормативної бази з урахуванням реалій сьогодення для кожної із зазначених задач. Після чого експерти ЄК надали власні коментарі та пропозиції, як покращити ситуацію по кожному напряму.

«Зважаючи на той факт, що наразі в Україні ведеться будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, а також триває процес ліцензування Джерела нейтронів – надання підтримки Держатомрегулювання за напрямом ліцензування нових ядерних установок є дуже актуальним. Разом із тим, запровадження європейського досвіду для покращення вітчизняної нормативної бази сприятиме розвитку сфери ядерної та радіаційної безпеки в Україні», – зазначив Олександр Кухоцький.

Деталями реалізації Компоненту F поділився начальник відділу безпеки поводження з радіоактивними відходами Держатомрегулювання Володимир Даценко. Основна мета Компоненту – підтримка регулюючої діяльності в рамках впровадження сучасних безпечних технологій поводження з радіоактивними відходами (РАВ) та відновлення забруднених територій.  

Компонент складається з трьох задач. На часі активна робота ведеться по одній з них. Представники ДНТЦ ЯРБ спільно з експертами ЄК готують пропозиції щодо регулюючого рішення для визначення подальшої стратегії поводження з територією «історичного» захоронення аварійних РАВ неподалік міста Кропивницького Кіровоградської області, де у 2017-му році в районі глиняного кар’єру «Веселівське родовище» невідомі особи здійснили несанкціоновані земельні роботи на території з радіоактивно-забрудненими матеріалами. Ці РАВ утворилися 1988-го року після ліквідації аварії на території тресту «Кіровоградбуд».

Фахівці ДНТЦ ЯРБ провели більш ґрунтовні дослідження об’єкту та підготували їх результати. Зібрана також архівна інформація щодо стану об’єкту. Згідно з архівними даними, на даній території свого часу було захоронено близько 1200 м³ «історичних» РАВ.

У рамках Компоненту F фахівці ДНТЦ ЯРБ спільно з європейськими експертами мають опрацювати рекомендації щодо подальшого поводження з «історичними» відходами: введення адміністративного контролю за об’єктом, перезахоронення або забезпечення обмеженого доступу до радіоактивних матеріалів. У разі необхідності – ініціювання реабілітації території навколо об’єкту. Після цього Держатомрегулювання прийме відповідне регулююче рішення й направить його до Державного агентства України з управління зоною відчуження. У результаті буде визначена подальша стратегія поводження з аварійними РАВ.

Редакція веб-сайту Uatom.org