Шведський досвід впровадження вимог до фізичного захисту ДІВ високої активності

Два роки тому в Швеції було розроблено нові вимоги до фізичного захисту джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) високої активності. Досвідом Швеції за цим напрямом поділився представник Шведського органу з радіаційної безпеки (SSM) Златан Делаліч під час ХV Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Златан Делаліч, представник Шведського органу з радіаційної безпеки (SSM) 

За словами Златана Делаліча, удосконалення нормативної бази, як і створення нових вимог, було реалізовано за результатами проведення низки міжнародних заходів, спрямованих на підвищення ядерної безпеки.

Одними з найбільш важливих стали саміти з фізичної ядерної безпеки в період з 2011 по 2016 роки. У підсумковому комюніке Вашингтонського саміту була прописана необхідність міжнародної співпраці для боротьби не лише з ядерним, але й радіаційним тероризмом. Також, було підписано Конвенцію ООН, яка передбачала криміналізацію несанкціонованого використання ядерних і радіаційних матеріалів.

«Досі в світі здебільшого порушувалися питання ядерної загрози, проте після терористичних актів у Норвегії в 2011 році та в Бельгії в 2016 році – стало зрозуміло, що ймовірність загрози зловживання радіоактивними матеріалами така ж реальна, як і ймовірність загрози зловживання ядерними матеріалами», – зазначає пан Делаліч.

Однак, рівень ризиків залежить від категорії активності радіоактивних матеріалів. Тому для отримання швидкого результату за найбільш короткий термін – в Швеції було прийнято рішення підвищити рівень безпеки насамперед для найбільш небезпечної категорії ДІВ, а саме цезієвих (з радіонуклідом Cs-137).

Раніше в Швеції існували тільки загальні нормативні вимоги до безпеки ДІВ. Нові нормативні документи детально описують вимоги до фізичного захисту джерел високої активності. Ці вимоги стосуються безпосередньо зон зберігання, їх оснащення сигналізацією та відеоспостереженням, контролю доступу, а також ведення документації.

На момент впровадження нових вимог, в Швеції використовувалося 13 джерел високої активності в медичних установах, а також 12 – у дослідних інститутах. Зараз від використання більшості з них відмовилися.

«Від 20 високоактивних ДІВ із 25 ми відмовилися, замінивши їх на альтернативні технології», – підсумував представник Шведського органу з радіаційної безпеки. – «Ті організації, які продовжують використовувати інші 5 високоактивних ДІВ, тому що відмова від них зараз не можлива, нові вимоги щодо фізичного захисту виконали».

Редакція веб-сайту Uatom.org