Використання ДІВ в аеропортах та на митниці для візуалізації людини: наскільки це безпечно для здоров’я?
Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) для візуалізації людини в немедичних цілях – додаткове опромінення організму людини, що потребує особливого обґрунтування у кожному окремому випадку. Візуалізація, на кшталт, в аеропортах, на митниці – проводиться без призначення лікаря й здебільшого користі здоров’ю людини не приносить.
З іншого боку, така візуалізація – необхідність, адже сприяє заходам підвищення безпеки суспільства: перешкоджає перевозити заборонені предмети та речовини, мінімізує ймовірність терактів.
«Як уникнути необґрунтованого опромінення? Чи передбачені заходи захисту у Європейських державах? Яка позиція МАГАТЕ й вітчизняного ядерного регулятора?» – розповідає заступник Голови Державної інспекції ядерного регулювання України Руслана Тріпайло.
Заступник Голови Державної інспекції ядерного регулювання України Руслана Тріпайло
Дослідження, що проводяться Всесвітньою організацією охорони здоров’я, а також у країнах-учасницях МАГАТЕ − підтверджують ймовірність ризиків негативного впливу на здоров’я від візуалізації немедичного призначення.
«Чим це пояснюється? По-перше, опромінення людей, у тому числі й дітей, вагітних жінок в аеропортах та пунктах пропуску через митницю може виконуватись без попереджень та роз’яснень щодо можливої шкоди для здоров’я конкретної людини», – зазначає Руслана Тріпайло.
«За міжнародними даними, ефективна доза опромінення у разі використання низькоенергетичних рентгенівських систем (backscatters) – коливається від 0,02 мкЗв до 0,1 мкЗв за одне сканування. У разі використання трансмісійних рентгенівських інспекційних систем – від 2 мкЗв до 5 мкЗв. Обидва методи застосовуються для виявлення вибухових речовин та наркотиків під одягом людини», – продовжує заступник Голови Держатомрегулювання. – «У разі використання КТ – рівень опромінення сягає більше 10 мЗв за одне сканування. КТ дозволяє ідентифікувати у тілі людини наркотики й інші заборонені матеріали, вилучення яких неможливе без хірургічного втручання».
Останнім часом в країнах усе частіше ДІВ застосовують для візуалізації людей у місцях масового скупчення: торгових центрах, банках, спортивних стадіонах, будівлях стратегічного значення, пунктах пропуску в аеропортах. В Австралії та Йорданії рентгенівські скануючі системи використовуються навіть у школах та вищих навчальних закладах. У країнах ЄС – такі системи активно впроваджуються в імміграційних та пенітенціарних службах.
«Не варто також забувати й про ризики, що існують при скануванні вантажів на пунктах пропуску митниці», – застерігає Руслана Тріпайло. – «Використання мобільних та стаціонарних радіонуклідних установок, а також лінійних прискорювачів для сканування вантажів – у багатьох країнах може призвести, а, часом, і призводить до додаткового опромінення людей. Насамперед мова йде про водіїв вантажівок, машиністів, нелегальних іммігрантів, котрі перетинають кордон у вантажних автомобілях або вагонах, а також – працівників митниці на пунктах пропуску».
Зважаючи на все це, на часі дуже багато країн підтримують ініціативу МАГАТЕ та ЄС щодо встановлення єдиних міжнародних рекомендацій з радіаційного захисту, етичних аспектів застосування візуалізації немедичного призначення. Необхідністю також є впровадження міжнародних граничних доз для населення, співробітників організацій та інших осіб, що можуть піддаватися такому опроміненню.
Потребує змін й сфера регулювання за цим напрямом, у тому числі забезпечення обліку і контролю доз опромінення, запровадження принципів їх оптимізації та протоколів діагностики (наприклад, у разі проведення КТ).
Відповідно до нового стандарту МАГАТЕ «Радіаційний захист та безпека радіоактивних джерел: основні міжнародні стандарти з безпеки. Загальні вимоги безпеки. Частина 3» – візуалізація людини за допомогою ДІВ для виявлення прихованих предметів (з метою контрабанди або використання у злочинних цілях), здебільшого вважається такою, що не має обґрунтування. У тому випадку, коли уряд країни або регулюючий орган вважають обґрунтованою практику такої візуалізації (користь суспільству більша від шкоди, спричиненої конкретній людині, яка опромінюється) – ця діяльність обов’язково підлягає регулюючому контролю шляхом ліцензування та нагляду.
Цьому питанню також присвячена стаття 22 Директиви Ради 2013/59/ЄВРАТОМ від 5 грудня 2013 року. Документ встановлює основні норми безпеки для захисту від небезпеки, яка виникає від іонізуючого опромінення. У V додатку статті вказано перелік тих практик, у яких можливе використання іонізуючого випромінювання для немедичної візуалізації людини. Там же зазначені вимоги щодо регулювання цієї сфери.
В Україні наразі планується використання декількох таких установок в аеропортах в якості допоміжного оглядового обладнання (у разі виявлення підозри на наявність наркотичних або вибухових засобів). Використовуватись для масового догляду це обладнання не буде.
«Враховуючи міжнародний досвід, Держатомрегулювання вважає, що кожна така практика має бути обґрунтована. Користь від застосування візуалізації має бути більшою, аніж шкода, завдана здоров’ю конкретної людини внаслідок опромінення», – підсумовує заступник Голови Держатомрегулювання. – «Нами розроблено проект нормативно-правового акту, який встановлює вимоги до обґрунтування безпеки використання таких установок. Зовсім скоро документ буде оприлюднено для громадського та фахового обговорення у встановленому законодавством порядку».
Редакція веб-сайту Uatom.org