Міжнародна спільнота підтримує послідовну позицію щодо агресії, спрямованої проти України – Міністерство закордонних справ Швеції

Наприкінці 2018 року в Стокгольмі (Швеція) відбулася третя нарада Групи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної і фізичної ядерної безпеки та режиму ядерного нерозповсюдження.

Відкрив зустріч Мартін Розен, відповідальний за Україну в Міністерстві закордонних справ Швеції, та підкреслив, що Швеція підтримує Україну: «Ми хочемо захистити права всіх європейських країн вільно обирати для себе альянси. Ми послідовно працюємо над тим, щоб міжнародне співтовариство підтримувало чітку та послідовну позицію з питання незаконної анексії Криму та агресії на сході України. Наша допомога Україні означає не лише фінансову підтримку, а й політичний діалог. Ми робимо все можливе, щоб ці питання займали перші рядки в міжнародному порядку денному».

Мартін Розен заявив, що Швеція має чітку позицію щодо збереження санкцій проти Російської Федерації, враховуючи небажання Російської Федерації поважати територіальну цілісність і суверенітет України. «Звичайно, ми просимо Україну також виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами», – підсумував пан Розен.

Швеція надає Україні фінансову допомогу для підтримки демократії, належного та ефективного управління ядерною енергетикою та розвитку інституцій, які повинні гарантувати права людини в Україні. Протягом семи років з 2014 по 2020 рік на ці цілі щороку виділялося більше 20 мільйонів євро. «Ми хочемо бачити сильну демократичну Україну з добре функціонуючою ринковою економікою та державними установами. Ми хочемо бачити Україну, де внутрішній ринок буде глибоко інтегрований у ринок ЄС. Нам особливо приємно, що зараз Україна має безвізовий режим для Шенгенської зони. Це реальне досягнення, яке сприяє побудові міжлюдських відносин. Я впевнений, що безвізовий режим полегшив життя багатьом українцям. Крім того, зустрічі експертів, подібні до теперішньої, є ще одним гарним прикладом інтеграції », – сказав Мартін Розен.

Фредрік Хасель, заступник генерального директора Шведського агентства з радіаційної безпеки, виступив з промовою і нагадав, як українці боролися за право сповідувати спільні європейські цінності, оскільки він побував у Києві взимку 2013-2014 років: «Я пам’ятаю високий моральний дух: під час однієї з зустрічей у Києві ми спустилися на Майдан Незалежності. Барикади були ще там. Ми йшли повз людей, більшість з яких пізніше були вбиті заради проголошення європейських цінностей в Україні ».

Європейські колеги хочуть допомогти народу України, який зіткнувся з однією з найскладніших етапів своєї історії у війні з сусідньою державою, яка має не тільки одну з найбільших в світі армій, але й дуже потужний ядерний арсенал. Тому дуже важко пройти цей етап без міжнародної допомоги, зокрема у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Наприклад, реалізація великих проектів з будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, нового безпечного конфайнменту, закриття ділянок захоронення радіоактивних відходів, залишених після радянських часів та рекультивації прилеглих територій (майданчик Вакуленчук у Житомирській області, поховання Цибулеве в Кіровоградській області) було б неможливим без підтримки іноземних партнерів. Зрештою, питання ядерної та радіаційної безпеки не мають кордонів, тому вони потребують комплексного підходу в тісній співпраці з міжнародними партнерами.

Наталі Семблат, заступник директора Відділу по програмам з ядерної та радіологічної безпеки при Міністерстві закордонних справ Канади, сказала, що на її думку, суворий режим ядерної безпеки набуває особливого значення після різних геополітичних проблем, з якими зіткнулася Україна. Вона зазначила, що Ініціатива інформаційного обміну є гарною можливістю координувати з іншими міжнародними донорами діяльність щодо проектів, які канадський уряд наразі підтримує, а також розглядати майбутнє співробітництво щодо ядерної та радіологічної безпеки в Україні.

Віталій Петрук, Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження, який очолював українську делегацію, підкреслив важливість того, що Україна отримує міжнародну донорську допомогу. За його словами, вона має вагоме значення, адже дозволяє реалізовувати проекти Глобального партнерства у сфері фізичної, ядерної, радіаційної безпеки та вирішувати питання, які є актуальними для громадськості.

Загалом, учасники зустрічі закликали підтримати Україну в її прагненні забезпечити для своїх громадян ядерну та радіаційну безпеку, звернути пильну увагу на двосторонні та багатосторонні проекти, які виконує Росія, та посилити контроль над джерелами радіації та іншими радіоактивними матеріалами. Посилення контролю є прямим наслідком військової агресії Росії.

Перша нарада Групи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки відбулося в Осло (Норвегія) в 2016 році, а друга нарада була проведена в Києві в 2017 році. Ініціатива реалізується в рамках Глобального партнерства G7 по боротьбі з розповсюдженням зброї та речовин масового знищення.

Редакція Uatom.org