Радіоактивна загроза затонулої російської субмарини

Досі не вщухають дискусії навколо затонулого 30 років тому радянського підводного човна «Комсомолець» у Норвезькому морі.

Нещодавно норвезькими дослідниками було встановлено, що об’ємна активність радіонуклідів поблизу підводного човна (зокрема цезія-137) подекуди перевищує норму (0,001 Бк/л) та становить 100 Бк/л. Найвища активність – у 800 000 разів вища за норму – була виявлена в зразку води, взятої безпосередньо з вентиляційної труби реакторного відсіку субмарини. Такі результати вчені отримали, взявши пробні зразки за допомогою дистанційно керованого глибоководного апарата «Egir 6000», який чи не вперше дозволив «підійти» до затонулого судна на коротку відстань.

Унікальна радянська атомна субмарина К-278 «Комсомолець» із титановим корпусом затонула у Норвезькому морі 30 років тому в наслідок пожежі. У аварії загинуло 42 члени екіпажу, нині підлодка знаходиться на глибині майже 1700 метрів.

«Комсомолець» був обладнаний одним ядерним реактором. Також на борту човна знаходилися дві торпеди з ядерними боєголовками. У кожній з боєголовок міститься близько 3 кілограмів плутонію-239 розміром приблизно з тенісний м’яч.

Плутоній, період напіврозпаду якого становить 24 тисячі років, являє собою загрозу, хоча на думку експертів, ймовірність його попадання в харчовий ланцюг вкрай мала, оскільки представників морської флори і фауни на такій глибині дуже мало.

«Ми зобов’язані стежити за рівнем радіації в морепродуктах. Мета полягала в тому, щоб документально підтвердити сприятливу екологічну обстановку в Баренцевому морі і те, що морепродукти з цього регіону безпечні для вживання», – зазначила керівниця експедиції, представниця норвезького Інституту морських досліджень Хільда Елісе Хельдал.

Невеликий витік радіації, в тому числі цезію-137 з трубки біля реакторного відсіку було зафіксовано на початку 90-х та у 2007 році російськими вченими. Норвежці ж досі не фіксували підвищення радіаційного фону, однак, на відміну від своїх колег, які використовували глибоководний апарат «Мир», вони не досліджували підводний човен за допомогою підводного апарата.

Як зауважила пані Хельдал, нині вдалося отримати максимально точні дані, оскільки дистанційно керований апарат «Egir 6000», що використовувався дослідниками, обладнаний камерою, яка здатна передавати знімки оператору на борт судна і маніпуляторами для відбору проб.

На борту науково-дослідного судна GO Sars у експедиції брали участь фахівці норвезького Інституту морських досліджень, Дирекції з радіаційного захисту та ядерної безпеки, Центру радіоактивності навколишнього середовища (CERAD), Бергенського університету і Науково-виробничого об’єднання Typhoon (RPA Typhoon). 

За інформацією Інституту морських досліджень (IMR)