Наскільки жителі Дніпропетровщини свідомі загроз від ДІВ? Показали результати опитування

Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Чорнобильського інституту досліджень і розвитку два тижні опитував жителів Дніпропетровської області. Метою дослідження було з’ясувати, наскільки жителі регіону знають про небезпеку покинутих джерел іонізуючого випромінювання.

Результати опитування, проведеного в рамках кампанії “КРОК до безпеки”, показали доволі високий рівень свідомості: 99% респондентів погодилися повністю або скоріше погодилися з твердженням, що випромінювання джерел є надзвичайно небезпечним для здоров’я, а подекуди – для життя. І лише 1% людей не були певні.

Так само майже загальним (95%) було переконання, що людина не відчуває впливу радіації в момент, коли вона діє на неї при контакті з радіоактивним джерелом. 2% мали протилежну думку, ще 3% не знали точної відповіді на це запитання.

Аналогічно відповіли респонденти на твердження, що ДІВ можуть мати різноманітний вигляд і не завжди містити належне маркування про свою небезпеку, тож для їх виявлення без спеціального обладнання не обійтися. 95% опитаних погодилися з цією тезою, тоді як 2% – ні, а 4% – сумнівалися у відповіді.

71% жителів Дніпропетровщини вважають, що знають, за якими ознаками можна зрозуміти, що предмет є джерелом радіації. Найпоширенішими відповідями були: показники вимірювальних приладів (50%) і спеціальне маркування (44%). 7% також назвали свічення в темряві.  

Чоловіки частіше (77%) називали якусь з ознак радіоактивності, ніж жінки (66%). Так само більш поінформованими виявилися люди молодшого (18-35 років – 76%) й середнього віку (36—69 років – 72%) в порівнянні з людьми старшого віку (52% 70 років і більше). Щодо місця проживання, то жителі містечок і селищ міського типу знають принаймні одну ознаку ДІВ краще (80%) проти тих, хто живе в селах (56%) і обласному центрі (58%).  

Коли учасників опитування просили назвати відомі їм джерела радіації, відповіді були не такими одностайними. Найчастіше респонденти згадували атомні електростанції, підприємства з видобування радіоактивних руд, ядерне паливо, сховища для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, радіоактивні елементи та їх ізотопи: уран, стронцій, радій, полоній тощо.

Крім того, респонденти загадували медичні обстеження (рентгено-, флюоро- і комп’ютерну томографію), сонячну й космічну радіацію, датчики з радіоактивними ізотопами.

Однак серед перелічених джерел траплялися й безневинні з погляду радіаційної небезпеки предмети: комп’ютери, мобільні телефони, телевізори, мікрохвильові печі, вежі стільникового зв’язку, вай-фай-роутери, ртуть, люмінесцентні лампи й навіть батарейки.

Причому такі хибні уявлення були притаманні респондентам незалежно від їх статі, вікової групи, типу населеного пункту і знання чи незнання про те, що є ДІВ.

Вибірка опитування налічувала 504 респонденти в віці від 18 років. 44% становили чоловіки, 56% – жінки.

Інформаційна кампанія “КРОК до безпеки”, в межах якої проводилося опитування, реалізується у Дніпропетровській області і має на меті підвищення знань населення про небезпеку покинутих ДІВ та заохочення до добровільної здачі таких джерел. Нагадуємо, що кримінальної відповідальності за добровільну здачу ДІВ немає.

За матеріалами: “Новости Днепра” і “Мост-Днепр”.