Підготовка кадрів та підвищення кваліфікації – рушійна сила майбутнього атомної енергетики

Світовий досвід експлуатації ядерних енергоблоків, Чорнобильська катастрофа, трагічні події на АЕС «Фукусіма-1» свідчать про необхідність уважного ставлення до питань безпеки і дотримання принципів її культури на ядерних об’єктах. Цього можна досягти тільки за умови якісної підготовки інженерних кадрів для ядерно-енергетичної галузі.

Специфіка підготовки кадрів для АЕС дещо різниться із іншими сферами, адже процес навчання фахівців-атомників триває впродовж усієї трудової діяльності, починаючи від вибору, вступу та навчання у профільному навчальному закладі.

Нині в Україні функціонують дев’ять навчальних закладів, що навчають спеціалістів для роботи у галузі атомної енергетики: НТУУ «КПІ ім. Сікорського», НУ «Львівська політехніка», Одеський національний політехнічний університет, НТУ «Харківський політехнічний інститут», КНУ ім. Шевченка, Вінницький національний технічний університет, Національний університет водного господарства та природокористування, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», ДВНЗ «Київський енергетичний коледж», а також фахівців для роботи на АЕС готує ПТУ ВП «Рівненська АЕС», яке є єдиним у своєму роді.

Оскільки вступна кампанія вже зовсім незабаром, сподіваємось, цей матеріал стане у пригоді абітурієнтам, допоможе зорієнтуватися та визначитися із важливим у житті кожної людини рішенням. А пересічному читачу дасть розуміння того, хто стоїть на сторожі безпеки експлуатації ядерних установок в Україні.

 

Вузівська підготовка кадрів для атомної галузі

Підготовка кадрів для атомної галузі сьогодні є досить суперечливим питанням. З одного боку галузь потребує нових кадрів, які прийшли б на заміну тим фахівцям, які стояли у витоків становлення атомної енергетики України, а з іншої – професія атомника стає дедалі мало затребуваною серед абітурієнтів через ряд об’єктивних причин. Зокрема, через фінансово-економічну нестабільність галузі.

Завжди так було, що більшу частку вступників у профільні вузи становили вихідці із міст-супутників АЕС, адже часто юнаки та дівчата йшли слідами своїх батьків. Однак, працювати на атомні станції, йшли не усі. Значна частина випускників забезпечувала кадрові потреби сервісних, ремонтних, виробничих, науково-технічних, проєктних організацій, які функціонують у цій галузі. Здобувши фах атомника перед молодою людиною відкриваються широкі можливості і це далеко не тільки робота на АЕС.

Як ми вже вказали вище, нині в Україні функціонують дев’ять вишів, які готують фахівців-атомників. Лідерами звісно є Київський та Одеський політехи, до окупації Кримського півострова на першому місці у цьому переліку був Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості, який славився своєю матеріально-технічною базою та поважним викладацьким складом. Але наразі українських випускників він не навчає.

Враховуючи нові потреби професійної освіти, яких вимагає сучасний стан речей, виші щораз удосконалюють свої навчальні програми. Минулоріч, керівництво КПІ, наприклад, прийняло рішення відкрити набір на магістерську програму «Фізичний захист та облік і контроль ядерних матеріалів». Досі підготовка фахівців за цим напрямком в Україні не здійснювалася. Навчання проходить на базі кафедри «Атомних електричних станцій і інженерної теплофізики» теплоенергетичного факультету, що має ліцензію та акредитована на підготовку фахівців відповідного рівня.

Студенти мають змогу навчитися не тільки основам фізичної ядерної безпеки, інформаційної безпеки та проєктуванню систем фізичного захисту, а й зможуть проводити оцінку вразливості та визначення загроз, розробляти нормативно-правові акти, попереджувальні заходи з протидії загроз, управляти надзвичайними та кризовими ситуаціями. Навчання проводиться високопрофесійним викладацьким складом, серед якого фахівці-практики, фахівці, що пройшли стажування у Техаському університеті США, Сандійській національній лабораторії США та взяли участь у навчальних курсах МАГАТЕ.

Загалом, студенти, котрі навчаються на кафедрі «Атомних електричних станцій і інженерної теплофізики» КПІ вчаться здійснювати управління ядерними енергетичними установками, займатися моделюванням нейтронно-фізичних та теплогідравлічних процесів в устаткуванні АЕС, вирішувати проблеми надійності та безпеки АЕС. Випускники мають виключне право на отримання ліцензії, що дозволяє управляти ядерними енергоустановками. Вони можуть займати посади від інженера до генерального директора АЕС чи працювати на інших галузевих підприємствах.

Треба згадати, що серед викладачів теплоенергетичного факультету КПІ достатньо практикуючих фахівців, що дає додаткові переваги для студентів, адже заняття для них формуються не тільки на основі сухої теорії, а й враховуючи конкретні приклади. Зокрема, свої лекції для майбутніх атомників у Київському політесі читають начальник відділення аналізу безпеки ДНТЦ ЯРБ Дмитро Гуменюк, начальник лабораторії відділу аналізу експлуатаційної безпеки ДНТЦ ЯРБ Роман Серафин, начальник відділу нейтронно-фізичних процесів ДНТЦ ЯРБ Юрій Овдієнко, начальник лабораторії відділу кваліфікації обладнання та сейсмостійкості ДНТЦ ЯРБ Олександр Сахно та провідний науковий співробітник відділу нейтронно-фізичних процесів ДНТЦ ЯРБ Володимир Халімончук.

За рейтингом QS World University Rankings 2019 Київський політех визнаний кращим серед закладів вищої освіти України з підготовки інженерів кількох спеціальностей «Engineering – Mechanical, «Aeronautical & Manufacturing» та «Engineering – Electrical & Electronic».

Добре оснащена технічно-матеріальна база університетів дає змогу у лабораторних умовах не лише закріплювати знання на практиці, а й працювати над власними розробками. Скажімо, переважна більшість аудиторій інститутів оснащені сучасним інформаційно-комунікаційним обладнанням з використанням інтерактивних технології. Технічні рішення для оснащення аудиторій в багатьох випадках є унікальними. Оснащення навчальних аудиторій здійснюється з максимальним урахуванням інтер’єрних особливостей приміщення і залежить від вимог до функціональності і специфіки конкретної аудиторії.

Підготовку кадрів для атомної енергетики в м. Одесі розпочала в 1964 році Одеська національна академії харчових технологій. В Одеський національний політехнічний університет (у той час – Одеський політехнічний інститут) спеціальність перевели в 1971 році.

Одеський національний політехнічний університет має найвищий рейтинг серед технічних закладів вищої освіти Одеси за даними відомих незалежних рейтингів «ТОП-200 Україна», «Консолідований рейтинг ВНЗ України», «Рейтинг зарплат випускників ВНЗ України за версією журналу «Гроші», «Рейтинг ВНЗ України за показниками Scopus», «Рейтинг ВНЗ України порталу DOU».

Підготовка фахівців для атомної енергетики здійснюється в Інституті енергетики та комп’ютерно-інтегрованих систем управління на трьох кафедрах: «Атомні електростанції», «Технологія води та палива», «Комп’ютерні технології автоматизації».

Програми навчання в ОНПУ передбачають можливість участі студентів у програмах академічної мобільності з навчання закордоном тривалістю в один семестр. Завдяки цьому студенти мають можливість отримати додаткову освіту у закладі вищої освіти  Польщі, Іспанії, Португалії, Німеччини та Туреччини.

НТУ «Харківський політехнічний інститут» посідає третю сходинку серед усіх закладів вищої освіти України та шосте місце в міжнародному рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities. Підготовка кадрів для атомної галузі була розпочата у 1968 р. на кафедрі теплотехніки. Наразі вона здійснюється на кафедрах «Теплотехніка та енергоефективні технології», «Електричні станції», «Турбінобудування», «Парогенераторо-будування», «Електроізоляційна та кабельна техніка», «Передача електричної енергії», які входять до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки.

З шести українських закладів вищої освіти, що потрапили до міжнародного щорічного рейтингу World University Rankings, найкращий результат за рівнем викладання має КНУ ім. Т. Шевченка. Він посідає 277 місце й потрапив до Срібної ліги. Увійшов до Топ-500 університетів світу Рейтингу QS з працевлаштування випускників (Graduate Employability Rankings 2020), посівши позицію у групі 301-500.

Підготовка фахівців для атомно-енергетичного сектору розпочалася з 1978 року на кафедрі ядерної фізики фізичного факультету за спеціальністю «Фізика та астрономія» спеціалізація «Ядерна енергетика». Практика студентів проходить в наукових центрах, науково-дослідних інститутах, установах і лабораторіях Національної академії наук України (Інститут ядерних досліджень, Інститут теоретичної фізики, Інститут проблем безпеки АЕС тощо), у провідних закордонних наукових лабораторіях, в українських державних установах та на підприємствах відповідного спрямування.

Студенти кафедри ядерної фізики КНУ ім. Т. Шевченка беруть участь у наукових, технічних та інженерних розробках, починаючи з 3 або 4 курсу навчання. Лабораторні роботи покривають всі розділи загального курсу фізики.

Національний університет «Львівська політехніка» визнаний одним із найкращих серед закладів вищої освіти України з підготовки інженерів за рейтингом QS World University Rankings 2019 у галузях «Engineering & technology», «Physical Sciences», «Computer science» та «Business & economics».

У загальному рейтингу кращих університетів світу QS World University Rankings 2019 обіймає позиції 751–800.

Підготовку кадрів для атомної енергетики розпочато у 1973 році. Здійснюють її кафедра теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій і кафедра електроенергетики та систем управління Інституту енергетики та систем керування.

Вінницький національний технічний університет у 2019 році вперше увійшов у ТОП-300 (296 місце) найкращих університетів у рейтингу QS University Rankings: Eastern Europe and Central Asia, в якому бере участь понад 350 найкращих університетів із 24 країн Східної Європи й Азії. Університет посідає 40 місце у рейтингу наукометричної бази даних Sci Verse Scopus. За рейтингом «ТОП-200 Україна», методика якого створена відповідно до Берлінських принципів ранжування університетів, ВНТУ у 2019 році посів 25 місце серед університетів України. Відповідно до консолідованого рейтингу ЗВО України 2019 року ВНТУ посідає 1 місце серед закладів вищої освіти свого регіону, а серед закладів центрального регіону України обіймає почесне сьоме місце, увійшовши до престижної десятки кращих закладів вищої освіти.

Підготовку кадрів для атомної енергетики здійснює факультет електроенергетики та електромеханіки на кафедрі електричних станцій та систем. Проходження практики на виробництві під час навчання здійснюється на атомних електростанціях, а також на Дністровському каскаді ГЕС та ГАЕС, Ладижинській ТЕС та ін.

Академічна мобільність студентів і викладачів є необхідною умовою формування спільного освітнього і дослідницького простору. Студенти ВНТУ направляються на стажування у провідні університети світу та можуть навчатися в закордонних університетах за програмами академічної мобільності студентів «Подвійний диплом»/«Два дипломи». ВНТУ проводить активну співпрацю з вишами Польщі, Болгарії, Грузії, Чехії та Німеччини.

Національний університет водного господарства та природокористування посідає 64 сходинку в Топ-200 Україна. За рейтингом Webometrics – 72 місце в Україні. Це єдиний в Україні заклад вищої освіти водогосподарського профілю, у якому з початку заснування готують фахівців для енергетичної галузі.

Підготовку фахівців енергетичної галузі здійснюють кафедра гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин, кафедра гідротехнічного будівництва та гідравліки у Навчально-науковому інституті водного господарства та природооблаштування, а також кафедра автоматизації, електротехнічних та комп’ютерно-інтегрованих технологій у Навчально-науковому інституті автоматики, кібернетики та обчислювальної техніки.

В університеті реалізується програма академічної мобільності згідно з «Еразмус+» спільно з Люблінською Політехнікою в галузі навчання студентів з 4-го курсу посеместрово в Польщі. Студенти беруть участь у літньому таборі з європейської грантової програми від Visegrad Fund.

Лабораторна база кафедр дає можливість проводити необхідні наукові дослідження і сприяє набуттю практичних навичок у студентів для роботи за майбутньою спеціальністю.

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» за наукометричними показниками бази даних рейтингу посідає 16-те місце серед усіх закладів вищої освіти України та друге місце у м. Дніпро. Університет є єдиним представником від Дніпровського регіону у міжнародному наукометричному рейтингу SCImago та посідає в ньому 11 місце серед закладів вищої освіти України. За академічним рейтингом Webometrics УДХТУ посів 34 місце серед українських вишів та 4 місце в Дніпровському регіоні. За даними рейтингу «Топ-200 Україна 2019», створеного відповідно до Берлінських принципів ранжування університетів – 68 місце серед вишів України. У Консолідованому рейтингу України 2019 – 66-те місце серед 240 вишів України й 7 місце в Дніпровському регіоні.

Ліцензію на підготовку бакалаврів за спеціальностями «Атомна енергетика» та «Хімічні технології та інженерія» УДХТУ отримав у 2018 році. Підготовку фахівців за цими напрямками здійснює кафедра енергетики факультету комп’ютерних наук та інженерії та кафедра технології неорганічних речовин та екології факультету хімічних технологій та екології.

Як і попередні виші, УДХТУ надає можливість студентам самостійно обирати місце проходження практики, а також пропонує підприємства з якими тісно співпрацює.

Студенти мають змогу проходити стажування із залученням до міжнародних освітніх проєктів, в тому числі ЄС (Erasmus+). Географія країн стажувань – Норвегія, Німеччина, Польща, Франція та Китай. В університеті постійно реалізується низка державних та міжнародних проєктів.

Підготовку кадрів для атомної енергетики ДВНЗ «Київський енергетичний коледж» розпочав у 1973 році зі спеціальності «Монтаж і експлуатація парогенеруючих установок атомних електростанцій».

Навчання проходить в кабінетах і лабораторіях, які оснащені усім необхідним обладнанням, макетами, стендами, схемами, тренажерами та технічними засобами. Практичні заняття відбуваються у майстернях: слюсарно-механічній, теплоенергомонтажній, електромонтажній, майстерні зварки та майстерні монтажу і ремонту засобів автоматики і контрольно-вимірювальних приладів.

Професійно-технічне училище ВП РАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» будувалось одночасно з Рівненською АЕС. У 1982 році заклад прийняв перших учнів. Сьогодні це сучасний державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти ІІ атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників, як правило, з числа випускників закладів загальної середньої освіти та перепідготовку робітників Рівненської атомної електричної станції. Щорічно заклад освіти випускає понад 70 учнів.

Набір випускників шкіл, а також професії за якими здійснює підготовку ПТУ напряму залежить від кадрових потреб атомної станції. Наприклад, у 2020 році заклад оголосив набір випускників на основі базової середньої освіти (9 класів) з терміном навчання 3 роки на спеціальність «Слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування» та «Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (електромеханіка)», а на основі повної загальної середньої освіти (11 класів) з терміном навчання 1 рік на спеціальність «Слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування» та «Токар».

 

Структура кадрів атомних станцій

Залежно від зв’язку із виробництвом кадри на підприємстві поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал. До ПВП відносяться працівники основних і ремонтних цехів, апарату управління. Непромисловий персонал включає працівників, зайнятих у непромислової сфері, тобто тій, яка підтримує функціонування власне діяльності промислово-виробничого.

За сферою діяльності ПВП АЕС поділяється на експлуатаційний, здійснює обслуговування устаткування з вироблення енергії, і ремонтний, здійснює ремонти, модернізацію та технічне обслуговування устаткування, приладів, пристроїв, будівель і споруд.

У свою чергу експлуатаційний персонал включає оперативний і експлуатаційний персонал, який не входить до складу оперативного. До останнього відносяться: адміністративно-управлінський персонал (АУП), зайнятий управлінням і інформаційним обслуговуванням виробництва; виробничий персонал при АУП, наприклад робітники на складах; загальноцеховий персонал.

Основні виробничі функції на атомній станції виконує оперативний експлуатаційний персонал, який здійснює цілодобове обслуговування обладнання і ведення технологічних режимів, що забезпечує її безпечну і надійну роботу. Оперативний персонал організований у зміни, що мають постійний склад. До складу зміни входить оперативний персонал реакторного, турбінного, хімічного, електричного цехів, цеху теплової автоматики та вимірювань, служби охорони праці. Керівництво оперативним персоналом здійснює начальник зміни АЕС, а також начальники змін блоків і начальники змін цехів (або старші чергові інженери).

Робота з персоналом на атомній станції спрямована на, перш за все виховання культури безпеки, підвищення виробничої кваліфікації і почуття відповідальності за забезпечення безпеки, надійну та безаварійну роботу устаткування, на ліквідацію травматизму і радіоактивного опромінення понад допустимі норми.

Професійний відбір персоналу для атомної станції здійснюється шляхом визначення медичних та психофізіологічних протипоказань для роботи за певною спеціальністю, зокрема шляхом використання різного роду тестів, що дозволяють встановити швидкість реакцій людини, ступінь її уважності, стресостійкість тощо.

Професійний відбір на атомній станції в першу чергу необхідний для оперативного персоналу, так як відсутність у працівників цієї категорії певних якостей може призвести до позаштатних ситуацій. Для оперативного персоналу важливими з професійної точки зору якостями є: увага, інтелект, емоційна стійкість, рішучість та ін.

Оперативний персонал АЕС до призначення на самостійну роботу проходить необхідну теоретичну підготовку, виробниче навчання на робочому місці, перевірку знань правил, виробничих і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, радіаційної безпеки тощо.

У атомній енергетиці невід’ємною є підготовка оперативного персоналу на тренажерах, у навчально-тренувальних центрах, що функціонують при кожній атомній станції. Але про це далі.

 

Підтримка та підвищення кваліфікації фахівців, що працюють на АЕС

Україна має достатньо матеріальних ресурсів, потужну наукову базу та кваліфікований персонал експлуатаційників, що дає можливість їй утримувати позиції передової країни в галузі освоєння мирного атома, але завжди необхідно пам’ятати про перспективу виробництва і забезпечення його кадрами.

Одним із важливих напрямків діяльності єдиного в Україні оператора АЕС – НАЕК «Енергоатом» є підготовка персоналу. Тому, у компанії розроблено цілий комплекс заходів, орієнтованих на студентів і випускників вишів, що спрямовані на формування у майбутніх фахівців пріоритетних професійно-технічних навичок і компетенцій, а також особистісних і ділових якостей.

Компанія надає бази для проходження студентами виробничої та переддипломної практики; забезпечує участь фахівців підприємства у навчальному процесі – проведення лекцій для студентів і викладачів; забезпечує участь представників підприємства в роботі державних екзаменаційних комісій по захисту студентами дипломних проєктів; проведенні спільних нарад, круглих столів, проєктів; передає для потреб вишів відпрацьоване обладнання АЕС у навчальних цілях.

Комплектування персоналу в підрозділах НАЕК «Енергоатом» відбувається відповідно до потреб та планів економічного й соціального розвитку Компанії.

Для оволодіння сучасними методами, формами організації праці, специфікою технологічного процесу відповідно до майбутньої спеціальності та для скорочення періоду адаптації молодого спеціаліста на майданчиках АЕС організовуються виробнича (ІІІ курс), технологічна (ІV курс) та переддипломна (V курс) практики студентів.

У підрозділах АЕС за кожним студентом закріплюється фахівець, відповідальний за проходження практики, дотримання правил охорони праці, пожежної безпеки, внутрішньооб’єктового режиму.

Важливою складовою, у рамках підготовки персоналу, є постійне підвищення кваліфікації. Як ми вже згадували, навчання персоналу АЕС проводиться впродовж всієї трудової діяльності в навчально-тренувальних центрах (НТЦ), що діють при кожній атомній станції, а також у професійно-технічному училищі (ПТУ), в структурних підрозділах станції та у відповідних галузевих організаціях. Управління системою професійного навчання працівників здійснюється заступником генерального директора відокремленого підрозділу з персоналу.

Навчально-тренувальний центр – це спеціалізований структурний підрозділ АЕС, який здійснює організацію та проведення професійного навчання персоналу з метою підвищення професійних якостей робітників, формування навичок безпечної і надійної експлуатації АЕС, дотримання принципів культури безпеки.

НТЦ оснащені повномасштабними тренажерами, що є прототипами енергоблоків, які експлуатуються атомними станціями. Підготовка на повномасштабних тренажерах дозволяє поставити навчання оперативного персоналу блочного щита керування на рівень, який відповідає сучасним світовим стандартам.

Важливою частиною роботи НТЦ є підготовка та підтримання кваліфікації ліцензованого персоналу. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. №1683 «Про затвердження переліків посад та спеціальностей персоналу для експлуатації ядерних установок, підготовка якого підлягає ліцензуванню, і посад персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою атомної електростанції» ліцензуванню підлягають посади та спеціальності: начальник зміни АЕС, начальник зміни черги АЕС, начальник зміни блока АЕС, начальник зміни реакторного цеху, начальник зміни турбінного цеху, начальник зміни електроцеху, начальник зміни цеху теплової автоматики та вимірювань, провідний інженер управління реактором, провідний інженер управління блоком, провідний інженер управління турбіною.

Періодично для різних категорій спеціалістів-атомників проводиться професійне навчання, яке охоплює лекційні, практичні заняття, екзаменаційні зрізи для закріплення матеріалу.

Для навчання використовується навчально-методична література, спеціально розроблена силами інструкторів навчально-тренувальних центрів. Спеціалісти навчальних-тренувальних центрів також здійснюють методичну підтримку навчання персоналу, яке проводиться на робочих місцях.

Практична підготовка ремонтного персоналу – ще один із важливих напрямків діяльності навчально-тренувальних центрів. Саме для цього в НТЦ та ПТУ розроблено та введено в дію тренажери, які повністю імітують реальне обладнання і дозволяють проводити початкову практичну підготовку та підтримання кваліфікації безпосередньо перед виконанням ремонтних робіт. Працівники енергоремонтних підрозділів АЕС проходять практичне навчання на тренажерах фланцевих з’єднань, насосного обладнання, на стендах з трубопровідними засувками і вентилями тощо.

Тренажерна підготовка ремонтного персоналу в міжремонтний період і безпосередньо перед планово-попереджувальними ремонтами сприяє формуванню стійких навичок виконання ремонтних робіт, підтримує постійну високу готовність до виконання складних завдань ремонту і сприяє зниженню дозових навантажень на персонал.

Окремої уваги заслуговує унікальний у своєму роді Тренажерний комплекс спеціальної підготовки (ТКСП) ремонтного персоналу, що споруджений на базі ВП ЗАЕС НАЕК «Енергоатом» – один з найуспішніших проєктів у сфері ядерної безпеки, що впроваджений за підтримки Європейської комісії.

Повномасштабний тренажерний комплекс повністю відтворює обладнання четвертої петлі реакторної установки енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 (В-320).

Підготовку ТКСП можуть пройти не лише фахівці НАЕК «Енергоатом», а й персонал зарубіжних АЕС, ТЕС та інших галузей промисловості з однотипним обладнанням.

 

Підготовка ліцензованого персоналу з безпосереднього управління реакторною установкою АЕС

Як ми вже згадували, безпосереднє управління реакторною установкою АЕС здійснює ліцензований персонал на основі ліцензії, виданої Державною інспекцією ядерного регулювання України. Така ліцензія видається строком на два роки з правом її продовження, а права, що надаються ліцензією, не можуть бути передані або поширені на іншу особу.

Відповідно до Правил ліцензування діяльності персоналу з безпосереднього управління реакторною установкою АЕС, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) від 13.12.2004 №185 працівник атомної станції, який претендує на посаду ліцензованого спеціаліста та ліцензований спеціаліст для одержання і протягом дії ліцензії повинні відповідати ліцензійним вимогам до стану здоров’я, допуску до роботи на ядерній установці та кваліфікації.

Важливо, що кандидат або ліцензований спеціаліст повинен мати відповідну профільну освіту, стаж роботи, а також професійну підготовку. Щодо стажу роботи, то фахівець, який претендує на отримання ліцензії мусить мати досвід самостійної роботи відповідно до посадової інструкції на одній з посад: ліцензованого спеціаліста на однотипному енергоблоці/енергоблоках АЕС; не менше двох років на посадах оперативного персоналу, що передує посаді ліцензованого спеціаліста, з них останній рік – на даній АЕС; не менше трьох років на посадах із забезпеченням експлуатації реакторної установки АЕС або з безпосереднього управління іншими атомними енергетичними установками.

Сама процедура отримання ліцензії включає в себе п’ять етапів, зокрема, відбір та підготовку кандидата, перевірку знань законодавства, норм та правил з ядерної і радіаційної безпеки, подання до Держатомрегулювання відповідних документів, розгляд їх регулюючим органом та власне ухвалення ним рішення про видачу чи відмову у видачі ліцензії.

Підготовка ліцензованого персоналу здійснюється на основі індивідуальних програм, які розробляються під конкретного кандидата та включають, в тому числі, вивчення практичних питань дотримання вимог безпеки на підприємствах галузі та ознайомлення з прикладами впровадження принципів культури безпеки. Крім того, кандидат повинен пройти необхідне теоретичне, практичне навчання (стажування), тренажерну підготовку з навичок безпосереднього управління реакторною установкою в навчально-тренувальному центрі, перевірку знань, необхідних для здійснення діяльності, що ліцензується (у ході іспитів на посаду), і отримати практичні навички виконання посадових обов’язків із здійснення діяльності, що ліцензується, під керівництвом і контролем ліцензованого спеціаліста.

Ви напевно вже помітили, що ліцензію на управління реакторною установкою отримує не кожен охочий, однак цілком ймовірно, що старанна робота молодого фахівця, постійне підвищення кваліфікації, прагнення розвиватися, високе почуття відповідальності, культури безпеки та інші якості, про які ми вже сьогодні говорили, це шлях зростання від звичайного обхідника до провідного інженера з управління реактором. І це не пусті слова. Сьогодні ми можемо бачити реальні приклади, які демонструють вищі посадові особи, втім, на жаль, не усіх установ, що діють у галузі атомної енергетики, котрі колись так само розпочинали свій шлях із простих робітничих професій.

У цьому контексті варто згадати й наступне. Ліцензований персонал проходить підготовку й підтримку кваліфікації та ліцензування за рахунок експлуатуючої організації або держави. На навчання такого фахівця витрачаються колосальні кошти і час. Та нині існує практика, коли ліцензований персонал через незадовільні умови праці змушений змінювати місце роботи та вкладатись у розвиток галузі закордоном.

Таким чином, Україна фактично готує кадри для АЕС світу. Наразі це велика невирішена проблема, а тому, окрім високих вимог до підготовки фахівця необхідно змінювати ставлення й до забезпечення відповідними умовами праці та соціальними гарантіями спеціалістів галузі.

Для підготовки статті було використано інформаційні матеріали відокремлених підрозділів НАЕК «Енергоатом», а також офіційну інформацію спеціалізованих вищих навчальних закладів.

Пресслужба ДНТЦ ЯРБ спільно з редакцією Uatom.org