Як “Глобальне партнерство” допомагає Україні вирішувати локальні проблеми ядерної безпеки

П’яте засідання групи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки робочої групи ініціативи “Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення” відбулося онлайн.

Ініціатива охоплює США, Канаду, Німеччину, Норвегію, Швецію, Велику Британію та Україну, яка одержує технічну допомогу від цих країн. Для обговорення й взаємного інформування учасників про технічну допомогу, щоб “побудувати синергію всіх стейкхолдерів” (за висловом представника українського МЗС Олександра Капустіна), і зібралися представники кожної зі сторін.

Директор департаменту Міністерства енергетики Юрій Сапожников розповів про три проєкти, які координує це міністерство. Перший — “Розробка національної програми кадрів для ядерного захисту для України”. У його рамках за домовленістю з МАГАТЕ в Київському політехнічному інституті запустили магістерську програму “Фізичний захист, облік і контроль ядерних матеріалів” зі спеціальності “Атомна енергетика” та оснастили лабораторію фізичного захисту для студентів.

Співголова вебінару Златан Делалич (Шведський орган з радіаційної безпеки, SSM) назвав нову магістерську програму КПІ “прекрасним прикладом багатосторонньої кооперації”. “США розробили програму навчання. Разом із Канадою була оснащена лабораторія для програми. Зараз є плани розвитку інфраструктури лабораторії”, — сказав він.

Другий проєкт, який веде Міненерго, називається “Самостійна оцінка культури ядерної захищеності в Україні — запобіжні та захисні заходи проти загроз із середини”. Він спрямований на запобігання диверсійним діям на ядерних об’єктах в умовах гірбидної війни з Росією.

Цьому питанню приділяють доволі уваги, тому й третій проєкт присвячений цій темі й має назву “Теоретичний тренінг щодо державного плану взаємодії центральних і місцевих органів влади  на випадок диверсії”. Правда, його реалізація відкладена через пандемію Ковід-19.

Колега Сапожникова з Міненерго Євген Владимиров презентував проєкт E-SOC зі створення в міністерстві операційного центру кібербезпеки, який охопить усі галузі енергетики. “Кібербезпека більш важлива ніж коли-небудь раніше”, — підкреслив пан Владимиров. Оскільки й так усі технології, зокрема відеонагляд, пожежні сигналізації тощо поєднані мережами, це дає змогу хакерам втручатися в роботу навіть такого об’єкта, як АЕС. Карантинні заходи — дистанційна робота за допомогою Інтернету — дають зловмисникам ще більше можливостей завдавати шкоду.  

Державне агентство України з управління зоною відчуження, за словами начальника відділу з міжнародного співробітництва та зв’язків з громадськістю установи Катерини Павлової, у співпраці з міжнародними партнерами реалізувало кілька масштабних проєктів. Передусім, це введення в експлуатацію Нового безпечного конфайнменту у 2019 році та демонструє хороші темпи перебігу виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС. Також: початок “гарячих” випробувань СВЯП-2, захоронення РАВ і рекультивація сховища “Вакуленчук” (2016), захоронення РАВ із сховища “Цибулеве” (2019—2020) в зоні відчуження. Наступним кроком, за словами пані Катерини, буде ліквідація військових РАВ у Делятині на Івано-Франківщині (заплановано на 2021—2022 рр).

Пані Павлова згадала про проєкт Чорнобильського інституту досліджень і розвитку “КРОК до безпеки”, який за сприяння лабораторії “Оук-Ридж” та міністерства енергетики США реалізується в Дніпропетровській області.

“Сподіваюся в майбутньому зможемо охопити всі регіони, а не тільки Дніпропетровську область”, — зазначила Павлова.

Також Катерина Павлова закликала підтримати проєкт перевезення покинутого джерела нейтронного випромінювання, знайденого в Інституті геохімії у 2018 році. ДАЗВ шукає донорів, щоб  придбати спеціальні контейнери й детектор нейтронного випромінювання, щоб вирішити цю проблему й перевезти джерело на ДСП “Радон”.

Завдяки міжнародній технічній допомозі  Управління виявлення та протидії контрабанди ядерних матеріалів (NSDD) Національної адміністрації з ядерної безпеки (NNSA) США та МАГАТЕ суттєво зросла спроможність Державної прикордонної служби у протидії контрабанді ядерних матеріалів. Представник адміністрації Вадим Івко доповідав про встановлені моніторингові системи на КПВВ на адміністративному кордоні з Автономною Республікою Крим і на лінії зіткнення в зоні ООС. А також підтримка американських партнерів обладнанням і навчанням допомогла покращити виявлення радіаційних матеріалів на українсько-молдовському кордоні. “Головне досягнення 2020 року — це (відкрию таємницю) підписання спільної декларації між ДПСУ і NNSA про блискучі результати 15-річної співпраці у впровадженні програми NSDD в Україні”, — підсумував Івко. 

Атомні електростанції України завдяки партнерству з країнами Групи семи вдосконалили свої системи фізичного захисту. Презентація Владислава Борзенкова (НАЕК “Енергоатом”) розкрила, як саме. Запорізька АЕС у співпраці з лабораторією “Оук-Ридж” (США) має проєкт до 2023 року з розробки плану перешкоджання диверсіям у турбінних залах і резервних генераторах енергії на всіх шістьох енергоблоках; встановлення станцій тривожної сигналізації  та взаємозв’язку енергоблоків, місцевих та центральної станції тривожної сигналізацїі та прилеглих будівель.

На центральному в’їзді та енергоблоці № 3 Рівненської АЕС Німеччина встановить до кінця 2020 року обладнання на 3.6 млн євро, на Южноукраїнській — устаткування фізичного захисту по периметру на суму 7.2 млн. Камери відеонагляду, огорожу, кабелі та системи контролю доступу збирається встановити американський науково-технологічний центр в Україні до 2023 року (сума донорської допомоги 1,1 млн доларів).

У 2019-му завершилися переговори з Норвезьким та Шведським органами радіаційної безпеки щодо вдосконалення фізичного захисту на Хмельницькій АЕС. Сторони домовилися про виділення 1 млн євро на реконструкцію центральної станції тривожної сигналізації та системи фізичного захисту на першому енергоблоці. 

З презентацій представників країн-партнерів можна було дізнатися, що донорська допомога Україні йде не тільки на закупівлю й установлення обладнання. Велика частка проєктів — це тренінги для українських посадовців і силовиків ДПСУ, Національної гвардії України з питань  користування наданим обладнанням, запобігання контрабанди радіоактивних матеріалів тощо.

Освітні й наукові проєкти також реалізує Шведський орган з радіаційної безпеки (SSM) з українськими партнерами. Це підтримка наукових досліджень у напрямі ядерного роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї в Одеському національному університеті ім. І. Мечникова та Одеському національному політехнічному університеті. Інформаційний ресурс Uatom.org, який публікує експертну й ліцензовану інформацію розвивається у співпраці з Держатомрегулювання та Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки.

Редакція вебсайту Uatom.org.