Боротьба з радоном у житловому секторі

Земна кора з моменту свого утворення містить хімічні елементи, що створюють природний радіаційний фон. Одним із них є радон — це газ без запаху, кольору і смаку. Утворюється декількома шляхами, один із найпоширеніших — в процесі природного радіоактивного розпаду урану, який присутній у гірських породах і ґрунтах. Радон єдиний з благородних газів, який не має стабільних та довгоіснуючих ізотопів. Він  розчиняється у крові, воді та інших рідинах організму, значно краще розчиняється в жирах, що обумовлює ефективне поглинання його жировими тканинами при надходженні в організм. Радон може проникати в організм навіть через неушкоджену шкіру.

Через свою низьку реакційну здатність радон сам по собі не становить серйозної загрози здоров’ю. Проте, радіотоксичність його дочірніх продуктів розпаду (ДПР) — короткоіснуючих ізотопів полонію, вісмуту, свинцю – дуже висока. В умовах довкілля ДПР, які є металами, притягуються до найдрібніших частинок пилу, краплинок води, утворюючи суміш, яка вдихається людиною та потрапляє у нижні, найбільш вразливі відділи дихальних шляхів. Мішенню для ДПР є бронхо-легенева система людини. Розпад ядер радону і його дочірніх ізотопів в легеневій тканині спричиняє мікроопіки, оскільки вся енергія альфа-частинок поглинається практично в точці розпаду.

Самі того не підозрюючи, знаходячись навіть вдома, за високим парканом і міцними стінами ми наражаємо себе на небезпеку лише одним зачиненим вікном. Провітрювання приміщень — необхідність, але наскільки велика, залежить від якості вентиляції та будівельних матеріалів, використаних для спорудження будівлі де знаходитесь і, звісно, від відстані розміщення будівлі від земної поверхні. Так на нижніх поверхах, тим паче у цокольних та підвальних приміщеннях існує високий рівень радонової небезпеки, цей факт підтверджений численними дослідженнями, однак сьогодні ми не надаємо йому значення, а дарма.

Згідно зі звітом ВООЗ, до 14% усіх захворювань на рак легень у світі пов’язані з впливом на людину саме цього радіоактивного газу. При концентрації радону в 100 Бк/м³ у приміщенні, ризик отримати онкологію легень збільшується до 16%.

 

Радонова небезпека в будівництві

Загалом, вміст радону у ґрунті і у повітрі будівель визначається геологічною складовою території, гірськими породами, притаманними їй, вмістом в них природних радіонуклідів, наявністю тектонічних порушень та іншими факторами. В Україні найбільша потенційна небезпека, обумовлена радоном, існує в межах Українського кристалічного щита, а це територія, що простягається вздовж середньої течії Дніпра смугою довжиною понад 1000 км і шириною близько 250 км.

За даними Міністерства охорони здоров’я, більше 20%  житлового фонду України не відповідає вимогам щодо вмісту радону у повітрі приміщень. Згідно із статтею 15 ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» опромінення людей в житлових та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів. Законом визначено заходи, що спрямовані на захист людини від впливу радіонуклідів, які містяться у будівельних матеріалах. Це, зокрема, вибір земельних ділянок, проєктування і будівництво будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря; ведення виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняття будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання; зміна характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи; заборона застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання тощо.

Але давайте кожен з нас відповість на запитання: «Як часто ми цікавимося результатами радіаційного обстеження ділянки для будівництва, плануючи інвестувати у нього?». Відповідь напрошується сама — ніколи. Цю інформацію може запитати у забудовника людина, яка хіба сама працює у сфері радіаційного захисту. Так ми вже на першому етапі ігноруємо свою безпеку і безпеку своїх дітей.

Наслідком радіоактивності будівельних матеріалів може бути як зовнішнє, так і внутрішнє опромінення людей.

Зовнішнє опромінення безпосередньо залежить від величини активності будівельного матеріалу і відбувається за рахунок опромінювання радіонуклідами радію-226, торію-232, калію-40, які містяться в цьому матеріалі. Внутрішнє ж опромінення зумовлене потраплянням в організм людини через органи дихання радіоактивного газу радону-222 і продуктів його розпаду.

Зовнішнє опромінення в приміщеннях, здебільшого, відбувається за рахунок гамма-випромінюючих природних радіонуклідів, що містяться в будівельних матеріалах. При цьому, що більший вміст цих радіонуклідів, то вищі рівні гамма-випромінювання.

Відповідно до чинних нормативів (НРБУ-97), в існуючих будинках та спорудах з постійним перебуванням людей потужність поглиненої дози гамма-випромінювання в повітрі приміщень не повинна перевищувати 0,44 мкГр/год або 50 мкР/год. При введенні будівельних об’єктів в експлуатацію, де передбачено постійне перебування людей, потужність поглиненої дози гамма-випромінювання в повітрі не повинна перевищувати 0,28 мкГр/год або 30 мкР/год. Слід зазначити, що вказані рівні гамма-випромінювання включають і природну компоненту.

Внутрішнє опромінення людей, що мешкають в будівлях, як було зазначено вище, визначається радоном-222 і продуктами його розпаду. Радон-222, що є продуктом розпаду радію-226, дифундує із будівельних конструкцій в повітря житлових і виробничих приміщень і разом з продуктами його розпаду при диханні потрапляє в легені, опромінюючи легеневу тканину.

Згідно з чинними нормативними документами контроль впливу радіоактивних речовин в будівельній галузі здійснюється за кількома параметрами:

– ефективна питома активність природних радіонуклідів в будівельних матеріалах і в мінеральній будівельній сировині;

– потужність поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання в приміщеннях будівель і споруд;

– середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 і торону в повітрі приміщень.

Усі будівельні матеріали, згідно з Нормами радіаційної безпеки України 1997 року, за величиною ефективної питомої активності природних радіонуклідів і можливості їх використання в будівництві поділяються на чотири класи:

I клас — ефективна питома активність природних радіонуклідів складає не більше 370 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень.

II клас — ефективна питома активність природних радіонуклідів складає 370-740 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись для дорожнього та промислового будівництва в межах населених пунктів.

III клас — ефективна питома активність природних радіонуклідів складає 740—1350 Бк/кг. Такі будівельні матеріали можуть використовуватись в межах населених пунктів для будівництва підземних споруд, а також поза населеними пунктами для будівництва доріг, гребель тощо.

IV клас — ефективна питома активність природних радіонуклідів перевищує 1350 Бк/кг. На використання таких будівельних матеріалів у кожному конкретному випадку потрібен дозвіл Міністерства охорони здоров’я України.

Законодавство України регламентує середньорічну еквівалентну рівноважну об’ємну активність (ЕРОА) радону. Нормами радіаційної безпеки України встановлені нормативи вмісту радону-222 і торону-220 в повітрі приміщень. У випадку, коли будівля або споруда вводяться в експлуатацію після закінчення будівництва або реконструкції, допустимий вміст радону-222 в повітрі приміщень для  експлуатації з постійним перебуванням людей складає 50 Бк/м³, а для торону-220 — 3 Бк/м³. Для існуючих будівель і споруд для  експлуатації з постійним перебуванням людей рівень вмісту радону-222 в повітрі існуючих будівель і споруд рівень вмісту радону-222 не повинен перевищувати 100 Бк/м³, а торону — 6 Бк/м³.

Допустимі рівні радону-222 в повітрі приміщень в Україні на щабель жорсткіші, ніж в країнах Європи. Міжнародна Комісія з радіаційного захисту пропонує в якості допустимої для житлових будівель величину 300 Бк/м³ (до 2010 року вона була ще вищою — 600 Бк/м³). Той самий референтний рівень для середньої річної концентрації радону в повітрі (за винятком, якщо обставини на національному рівні не вимагають іншого) передбачений Директивою Ради/2013/59/Євратом.

 

План заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020—2024 роки

Одним із базових документів, що спрямовує зусилля держав членів Європейського Союзу на досягнення стандартів благополуччя населення, в контексті захисту від іонізуючого впливу, в тому числі радону-222, є Директива Ради 2013/59/Євратом від 5 грудня 2013 року. Однією з її вимог є обов’язок держав-членів розробити виважені стратегії для втілення згаданих стандартів.

Будучи членом Ради Європи, Україна також мала обов’язок імплементувати вимоги цього документу та забезпечити ефективний захист населення від радонового забруднення. У повному обсязі, Директива мала бути імплементована в нашій державі у листопаді 2016 року. При цьому, будь-які нормативно-правові акти, прийняті на виконання Директиви, мали вступити в дію до 6 лютого 2018 року. У ході впровадження положень Директиви, у 2018 році в Україні, мали бути створені «бази даних опромінення від радону репрезентативних груп населення, як частини державної системи обліку та контролю доз опромінення населення України». Разом з тим, цей показник виконання Директиви, так і залишивсь невтіленим у життя.

Урешті, у листопаді 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив національний план дій щодо радону, який за своєю змістовною частиною повністю відповідає вимогам Основних стандартів безпеки (BSS) Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Підготовка та розробка основних положень цього плану дій містила попередній аналіз ситуації в Україні щодо радононебезпечності житлового фонду, аналіз наявної нормативної бази та ресурсів щодо радіаційного захисту, визначення першочергових завдань тощо.

Відповідно до змісту Плану заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020-2024 роки, у 2020 році МОЗ, Держатомрегулюванням і Національною академією медичних наук мали бути розробленні та затвердженні Порядок і Методика проведення моніторингу радону в Україні та нотифікації про радіаційні ризики. Окрім того, п. 3 передбачав створення системи контролю за якістю та ефективністю проведення протирадонових заходів на рівні держави. При цьому відповідальним суб’єктом, за проведення моніторингу рівнів радону є місцеві державні адміністрації.

У 2020 році мало бути здійснено — «проведення аналізу накопиченої інформації про рівні радону в повітрі будинків, оцінка існуючих радіаційних ризиків населення та визначення пріоритетних регіонів для проведення моніторингу радону та здійснення протирадонових заходів». Однак, за останньою інформацією ця норма, нереалізована, адже такий аналіз так і не було виконано.

Разом з тим, як зазначають у ГО «Флора», для окремих територій ефективний захист населення від радонового забруднення є життєво необхідним. Однією з таких територій є Кіровоградська область. Надмірні концентрації радону у приміщеннях дитячих та навчальних закладів області, були зафіксовані в ході виконання обласної програми «Стоп-радон». Окрім того, подібні виміри здійснювались і під час виконання комплексної програми захисту населення області від іонізуючого випромінювання, що була виконана впродовж 2014-2018 років. Однак, отримані дані не систематизовані і не візуалізовані для розуміння рівня опромінення людей на окремих територіях Кіровоградської області.

 

Міжнародний досвід

На відміну від України, проблемою радону у світі займаються куди активніше. Численні країни мають і доволі успішно реалізують свої національні плани дій зі зменшення впливу радону на організм людини. Такі плани є багатофункціональними і включають розробку нормативно-правової бази, комунікацію із зацікавленими сторонами, розробку національних протоколів вимірювань, розробку вимог щодо радону в будівельних нормах та розробку норм щодо зниження радону у будівлях, які вже експлуатуються тощо.

У розвинених країнах, таких як США, Канада, Франція, Швейцарія, Бельгія, Чехія тощо плани дій щодо радону розроблені та впроваджені.

Шведське управління з радіаційної безпеки (SSM) підрахувало, що радон у повітрі приміщення щорічно спричиняє близько 500 випадків раку легень у країні. Відповідно до Директиви, про яку ми вже згадували вище, у співпраці із Управлінням Швеції з контролю за умовами праці, Шведською національною радою з питань житла, будівництва та планування, Агентством громадського здоров’я, Національним агентством продовольства, Геологічною службою Швеції (SGU) та Шведською радою з акредитації та оцінки відповідності (SWEDAC) було розроблено національний план дій щодо боротьби з довгостроковими ризиками впливу радону.

План передбачає проведення радонової кампанії в рамках дострокової комунікації для сприяння вимірювання радону та заохочення компетентних органів до діяльності щодо зниження концентрації радону; координацію інформаційних ініціатив у державному секторі, щодо радону, для ефективнішої різнобічної комунікації; надання державним органам механізмів для приведення концентрації радону в усіх житлових приміщеннях до 200 Бк/м³ тощо.

Одним із показових прикладів є досвід Сполучених Штатів Америки, де історія боротьби із радоном почалася у 1990 році. У цей період були розроблені та оприлюднені Стандарти та протоколи щодо здійснення вимірів та заходів з пом’якшення впливу цього небезпечного для здоров’я людини газу.

У розробці Федерального плану протидії радону брали участь Міністерство сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство енергетики, Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб, Міністерство житлово-комунального господарства, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство у справах ветеранів, Агенція з охорони навколишнього середовища, Агентство та Адміністрація загальних служб. Таким чином у 2010 році у США з’явився потужний документ — Національна стратегія збереження життів (A Strategy for Saving Lives).

Стратегія базувалась на чотирьох підходах: тестування та впровадження заходів зі зменшення рівня радону за допомогою професійних служб; надання фінансових стимулів та пряма підтримка в ситуаціях де необхідні заходи зі зменшення рівня радону; запровадження практики будівництва з використанням підходів, направлених на запобігання радоновим ризикам; підвищення впізнаваності (інформаційно-освітній компонент).

Завдяки впровадженим підходам в США створено дійсно ефективну систему протидії надмірній кількості радону у будівлях. Особливо спрощеним і дійсно ефективним є механізм для населення. У США існує п’ять гарячих ліній з різних питань, пов’язаних з радоном. У відкритому доступі існує радонова мапа США, де вся територія країні розділена на території по рівню наявності збільшеної концентрації радону.

Більше того, з метою підвищення рівня обізнаності у США січень відзначається як Національний місяць протидії радону. 

Проте у 2020 році термін дії Національної Стратегії закінчився і наразі перед країною стоїть необхідність ухвалення нового плану дій. Але, зважаючи та колосальний досвід у цьому питанні, не залишається сумнівів, що він буде.

 

На завершення, але не менш важливо

Під час читання матеріалу, скоріш за все, у вас з’явилося запитання — а як же бути з радоновими ваннами, які такі популярні в Україні? Так от, радон тривалий час вважався нерадіотоксичним через те, що практично не засвоюється і не накопичується. Тому в період захопленості безмежними можливостями радіації радоном почали лікувати. Радонові ванни — це, по суті, короткочасне опромінення шкіри із імовірним, але не доведеним позитивним ефектом.

Міжнародна комісія з радіологічного захисту (МКРЗ) і Науковий комітет ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН) дійшли висновку, що оптимістична позиція про позитивний вплив малих доз радонової радіації недостатньо обґрунтована. Спостереження недостатньо відтворювані, а позитивні клінічні ефекти можуть бути пояснені супутніми факторами і не виключають канцерогенних наслідків. Крім того, радонові ванни показані далеко не всім (наприклад, одним з протипоказань є куріння). І, звичайно, їх курс дуже обмежений.

А що можемо зробити ми?

Це, перш за все, упевнитись у безпечності нашого помешкання чи приміщення, де знаходимося більшу частину часу. Сьогодні популярно мати власний дозиметр, міряти різні ділянки, предмети… і знімати відео для блогів, однак, для виявлення небезпечного рівня радону не підійде звичайний дозиметр. Для його вимірювання застосовують значно більш складні прилади, що мають сертифікати якості та проходять метрологічну повірку у встановлений строк. Уміст радону в повітрі піддається серйозним коливанням, як добовим, так і ситуативним: навіть відчинені двері можуть істотно знизити його концентрацію. Але тимчасово.

Якісні радіометри радону коштують недешево — до сотні тисяч гривень і більше. Простіше замовити вимір в спеціалізованій лабораторії.

Такі радіаційні обстеження з минулого року проводять фахівці Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), які мають відповідне обладнання та роблять необхідні вимірювання на місці. За результатами вимірювань відповідно до типу та розташування приміщення можна визначити заходи, які допоможуть знизити шкідливий вплив радону. Це може бути або вибір різних конструктивних рішень, що перешкоджають проникненню радону з ґрунту в будівлю, або система вентиляції (примусова або природна) з метою постійного видалення радону з повітря приміщень.

І все ж таки, є дещо, що ви можете зробити прямо зараз і робити постійно: регулярно провітрювати приміщення, у яких перебуваєте. Систематичне провітрювання (за умови притоку повітря з вулиці, а не з ґрунту) дозволить знизити концентрацію радону в приміщенні в десятки разів. Що нижча концентрація радону в житловому приміщенні, то нижчий ризик захворювання на рак легенів, оскільки порогове значення концентрації, нижче якого радон не становить небезпеки для здоров’я, на сьогодні, не відоме.

Редакція вебсайту Uatom.org