Потужності атомної генерації зростатимуть, а пропонування урану буде меншим. Прогноз “Доповіді про ядерне паливо”
Виробничі потужності ядерної енергетики будуть зростати на 2,6% щорічно, досягнувши 615 ГВт до 2040 року. Такий прогноз містить Базисний сценарій “Доповіді про ядерне паливо: Глобальні сценарії щодо попиту та пропонування на 2021—2040 роки” (The Nuclear Fuel Report: Global Scenarios for Demand and Supply Availability 2021-2040, launched today at World Nuclear Association Annual Symposium 2021), презентованої 8 вересня на Щорічному симпозіумі Всесвітньої ядерної асоціації 2021 року.
Запатентована модель, що використовується Всесвітньою ядерною асоціацією для підготовки прогнозів потреб палива, була ґрунтовно переглянута в цьому виданні з повторною оцінкою різних факторів, що впливають на попит на ядерне паливо, таких як параметри теплової ефективності, рівні збагачення та вигорання палива.
У даний час атомна енергетика дає близько 10% світової електроенергії. Очікується, що вона буде грати все більш важливу роль у майбутньому через, зокрема, майже нульові викиди вуглекислого газу та інших забруднювачів, її надійний та безпечний характер. Крім того, його здатність виробляти тепло майже з нульовим вмістом вуглецю може допомогти знизити викиди вуглекислого газу в багатьох галузях економіки, де це важко зробити.
Станом на середину 2021 року світова ядерна потужність становила близько 394 ГВт (з 442 енергоблоків), а близько 60 ГВт (57 енергоблоків) будувалося. У Базисному сценарії очікується, що ядерна потужність буде зростати на 2,6% щорічно, досягнувши 439 ГВт до 2030 року та 615 ГВт до 2040-го. В оптимістичному сценарії зростання буде до 521 ГВт у 2030 році та 839 ГВт у 2040 році. Навіть за песимістичного сценарію протягом усього звітного періоду спостерігатиметься стабільне зростання прогнозних потужностей.
Світові потреби в урані для реакторів, які у 2021 році оцінюються приблизно в 62 500 tU, зростуть до 79 400 tU у 2030-му та 112 300 tU у 2040-му в Базисному сценарії; хоча світове виробництво урану значно скоротилося з 63 207 тонн урану (tU) у 2016 році до 47 731 tU у 2020-му.
Лише 74 % потреб реакторів 2020 року покривалися за рахунок уранових копалень.
“Нинішній депресивний ринок урану спричинив не тільки різке скорочення діяльності з розвідки урану (на 77% з 2,12 млрд доларів США у 2014 році до майже 483 мільйонів доларів США у 2018 році), а й скорочення видобутку урану на існуючих шахтах, коли більш ніж 20 500 тонн щороку не видобувається, — зазначається у звіті. — Прогнозується, що обсяги видобутку урану на існуючих шахтах залишаться досить стабільними до кінця 2020-х років, а потім зменшаться більш ніж наполовину впродовж 2030—2040 років”.
Прогнозується, що вторинні запаси урану відіграватимуть поступово меншу роль на світовому ринку, і хоча комерційні запаси найближчим часом допоможуть подолати розрив між попитом та пропонуванням, пропонування на ринку залишається недостатнім, зазначається у звіті. У довгостроковій перспективі галузі необхідно принаймні подвоїти свій розвиток нових проєктів до 2040 року, йдеться у повідомленні. “Існує більше, ніж адекватне розширення проєктів, уранових ресурсів та інших проєктів, які очікуються для задоволення цієї потреби, але дуже важливо, щоб ринок подавав сигнали, необхідні для запуску розвитку цих проєктів”, — зазначається у повідомленні.
“У поточному десятилітті буде потрібна інтенсивна розробка нових проектів, щоб уникнути можливих перебоїв у постачанні. Ряд проєктів на дуже просунутій стадії розробки чекають покращення ринкової ситуації попиту та пропонування, щоб розпочати виробництво урану”, — йдеться у доповіді.
Наявної потужності збагачення достатньо для задоволення вимог реакторів. Як зазначається у доповіді, у другій половині наступного десятиліття за Базисним сценарієм — і в поточному десятилітті а оптимістичним сценарієм — можуть знадобитися додаткові потужності, але модульний характер технології центрифуги та час побудови ядерних енергетичних реакторів означають, що розширення потужностей збагачення може відбуватися своєчасно, і проблем із постачанням не очікується.
“Доповідь про ядерне паливо: Глобальні сценарії щодо попиту та пропонування на 2021—2040 роки” є найновішою в серії звітів, які публікуються приблизно щодва роки з 1975 року. До його створення долучилося понад 80 експертів з усієї світової ядерної промисловості під головуванням Олександра Бойцова з Tenex (російська назва «Техснабекспорт», підрозділ Росатома) та Джеймса Невлінга з американської енергетичної компанії Exelon Generation. Для звіту використано загальнодоступну інформацію, зібрану від організацій, що працюють у ядерному паливному циклі, для створення прогнозів ядерної потужності та виробництва урану. Три його сценарії — Базисний, оптимістичний і песимістичний — охоплюють цілий спектр можливостей ядерної енергетики до 2040 року.