При виявленні COVID-19 – не поспішайте робити КТ

Про це застерігає заступник головного лікаря Центру сімейної медицини, що на Одещині, Світлана Чернецька. На сьогодні ситуація з поширенням коронавірусу в Україні погіршується. При перших симптомах захворювання люди роблять тестування й без подальшої консультації з лікарем призначають собі комп’ютерну томографію (КТ). «А цього у жодному разі робити не можна, зазначає медик. – Позитивний тест на COVID-19 за умови задовільного стану пацієнта не є підставою для призначення КТ».  

Зі слів Світлани Чернецької, ухвалювати рішення щодо проведення КТ або рентгенограми легень повинен сімейний лікар. Медик оцінюватиме клінічну картину комплексно: як довго пацієнт хворіє, яких показників сягає лихоманка, який рівень сатурації кисню у крові, яким є кашель та чи є задишка.

«У перші дні захворювання (COVID-19 – ред.) проводити КТ немає жодного сенсу, адже є певна категорія пацієнтів, у яких пневмонія не розвинеться взагалі», – ділиться експерт. Зазвичай необхідність у призначенні КТ може виникнути на сьомий-восьмий день хвороби при вдосталь вираженій клінічній картині: коли лихоманка – вище 38 °С, є сухий нападоподібний кашель, інтоксикація, пітливість, відсутність апетиту й сатурація кисню в крові – нижче 95%. «Бували випадки, коли пацієнти, дізнавшись про інфікування COVID-19, тут же йшли до приватних клінік й робили КТ. Ясна річ, дослідження були неінформативними. На сьомий-восьмий день ситуація погіршувалась і їм доводилось робити КТ повторно. А це, повірте, далеко не найкорисніше для організму дослідження», – акцентує Світлана Чернецька.

На питання: «Чи є альтернатива рентгенограмі легень та КТ-діагностиці?» Світлана Чернецька відповідає ствердно. «Такою альтернативою є ультразвукова діагностика (УЗД) легень. Проте бувають випадки, коли проведення цих досліджень недостатньо для того, аби встановити діагноз. Наприклад, відсоток ураження легень на УЗД не візуалізується», – зазначає медик.

Про ризики від проведення КТ, рентгенограми легень та позицію вітчизняного ядерного регулятора розповідає Руслана Тріпайло – заступник Голови Державної інспекції ядерного регулювання України – Заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України (Держатомрегулювання).

«У ситуації, що склалася з масовим проведенням КТ органів грудної клітини для діагностування COVID-19 – надзвичайно важливо дотримуватись основних принципів радіаційного захисту при медичному опроміненні, а саме: обґрунтування та оптимізації цих діагностичних процедур для населення в цілому та для кожного пацієнта зокрема», – ділиться Руслана Тріпайло.  

На сьогодні в Україні відсутні протоколи та діагностичні референтні рівні доз КТ органів грудної клітини пацієнтів з COVID-19. За нормальних умов дослідження ефективна доза опромінення при КТ – складає до 7 мЗв за одну процедуру (що відноситься до високих доз медичного опромінення), цифрового рентгенографічного апарату – до 0,2 мЗв.

За рекомендаціями МАГАТЕ під час пандемії COVID-19 надзвичайно важливо управляти дозою медичного опромінення. Міжнародні фахівці за напрямом радять проводити однофазну неконтрастну КТ органів грудної клітини з низькою дозою (значення індексу дози (CTDIvol) – менше 3 мГр для дорослої людини та менше 1 мГр для дитини).

За словами Руслани Тріпайло, під час дозвільної діяльності та здійснення заходів державного нагляду Держатомрегулювання вимагає дотримання вимог законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки. Проведення медичного опромінення – має відбуватися лише за наявності письмового призначення лікаря (сімейного лікаря), вичерпних консультацій з лікарем-рентгенологом щодо очікуваної користі та ризиків для здоров’я, обґрунтованості та доцільності проведення КТ для конкретного пацієнта та можливих альтернативних (нерадіаційних) методів досліджень.

«Необхідність проведення медичного опромінення є виключно пріоритетним правом лікаря-рентгенолога, який, власне, і несе відповідальність за обґрунтованість призначення КТ, контроль якості проведення процедури та оптимізацію радіаційного захисту пацієнта», – підсумовує заступник Голови Держатомрегулювання.

Редакція вебсайту Uatom.org