INUDECO 2022: Виклики ядерної енергетики України у військовий час

27-28 квітня відбулася сьома міжнародна конференція INUDECO 2022, тема якої – Виклики ядерної енергетики України у військовий час. Відкривав конференцію міський голова міста Славутич Юрій Фомічев, а всього взяло участь 168 учасників з 20 країн світу.  

Про наслідки окупації ЧАЕС російськими військовими розповіли директор Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України Анатолій Носовський та керівник відділу стратегічного планування ДСП «Чорнобильська АЕС» Дмитро Стельмах. Вони зазначили, що більшість наукового та лабораторного обладнання зруйновано, металеві сейфи зламано та розграбовано, вкрадено системні блоки, комп’ютерні сервери та оргтехніку, знищено матеріальні плати. За словами Анатолія Носовського, окупантам було поставлено завдання зібрати інформацію про всі наукові дослідження інституту, оскільки комп’ютерна техніка була знесена в окреме приміщення, в якому вилучали карти пам’яті. Дмитро Стельмах окреслив коригуючі заходи у короткостроковій та довгостроковій перспективі, серед яких: відновлення зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему, перевезення відпрацьованого ядерного палива у сховище сухого типу. 

Заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Максим Шевчук окреслив пріоритети у забезпеченні безпеки Чорнобильської зони відчуження: 

  1. відновлення бар’єрної функції, зокрема моніторингу та захисту розповсюдження радіонуклідів за межами 30-кілометрової зони; 
  2. продовження виводу з експлуатації блоків та проєктів на об’єкті «Укриття»; 
  3. інфраструктурні відновлення доріг, основного мосту та зв’язку; 
  4. посилення фізичного захисту об’єктів та продовження робіт з управління радіоактивними відходами. 

На конференції було представлено доповіді, які порушували питання зняття з експлуатації ядерних об’єктів, відновлення навколишнього середовища, використання дронів та роботів у новій системі моніторингу Чорнобильської АЕС. Зокрема, Тацуо Торі з Університету Фукусіми представив досвід радіаційного моніторингу навколишнього середовища безпілотними транспортними засобами та впровадження відповідних нових технологій. Під час свого виступу він порівняв зразки, зібрані методом збирання ґрунту в головних районах Японії, та зразки, отримані з повітря за допомогою використання вертольотів і дронів. Тацуо Торі зазначив, що моніторинг неба – ефективний метод для швидкого визначення поширення забруднення на великій території. Натомість Яннік Вербелен з Брістольського університету на конференції представив радіаційно-стійкий сенсорний термоядерний прилад для дистанційного контролю на Чорнобильській атомній електростанції. Датчик «Robopies» може контролювати рівень радіації і навіть виявляти окремі ізотопи на відстані. 

Професор Університету Колорадо Том Джонсон на конференції представив освітні пропозиції щодо майбутнього Чорнобильської зони відчуження. Зокрема, він зазначив про освітні можливості для дослідників, серед яких: створення бази даних з результатами вимірювань, співпраця з університетськими радіаційними програмами, програми безперервної освіти. 

За результатами конференції INUDECO 2022 учасниками прийнято резолюцію, в якій зазначили про відсутність конкретних санкцій зі сторони окремих міжнародних організацій: МАГАТЕ, Агентства з ядерної енергії (OECD/NEA), Всесвітньої асоціації організацій, які експлуатують атомні електростанції (WANO), Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), Асоціація регулюючих органів Західної Європи (WENRA). Також учасники конференції опублікували відкрите звернення до міжнародних організацій із закликом рішуче засудити дії держави-ядерного терориста та вчинити тиск на його структури з метою негайного припинення актів ядерного тероризму, які несуть пряму загрозу безпеці ядерних установок та перспектив розвитку ядерної енергетики. 

Редакція вебсайту Uatom.org