Олег Коріков: «Війна внесла свої корективи у регулюючу діяльність, але Україна, як відповідальна держава – член МАГАТЕ, виконує свої зобов’язання щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки»

24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Руйнувань зазнали не лише військові об’єкти, але й об’єкти цивільної, критичної інфраструктури. Найменш очікуваним для усього світу стало зазіхання російських військових на стратегічні ядерні об’єкти. Ніхто не міг припустити, що країна-агресор вдасться до ядерного тероризму та шантажу.

Вже понад пів року українські енергетики намагаються утримувати Запорізьку АЕС «в мережі» та забезпечувати її безпечну експлуатацію, досі триває усунення наслідків окупації зони відчуження та Чорнобильської АЕС, руйнувань зазнала й розміщена у Харкові ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів». Україна стала першою в історії країною, ядерні об’єкти якої були захоплені. Нові виклики постали як перед Державною інспекцією ядерного регулювання України, так і перед експлуатуючою організацією.

У зв’язку з цим, редакція Uatom.org за сприяння Держатомрегулювання підготувала інтерв’ю із в.о. Голови – Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олегом Коріковим.

– Отже, пане Олеже, Україна перша держава, яка зіштовхнулася із захопленням ядерних об’єктів, досі жодна країна не мала подібного досвіду. Зважаючи на це, розкажіть, яких заходів довелося вживати?

Дійсно, Україна – перша у світі держава, яка зіткнулася із таким явищем, як окупація цивільних ядерних об’єктів. Державна інспекція ядерного регулювання України стала, так би мовити, «першопрохідником» у процесі адаптації своєї регулюючої діяльності у нових, надскладних умовах.

Адже, як ми всі знаємо, в період з 24 лютого по 31 березня в окупації опинилася зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення, низка підприємств, що розташовані у ній та діяльність яких пов’язана із поводженням з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами і джерелами іонізуючого випромінювання.

Внаслідок окупації виникли умови, які унеможливлювали безпечну діяльність таких підприємств. Були відсутні шляхи доступу персоналу до об’єктів, порушена логістика для доставки обладнання й матеріалів, необхідних для безпечної експлуатації об’єктів. Як нас інформували підприємства-ліцензіати, були руйнування на об’єктах та у офісних приміщеннях. Російські окупанти пошкодили та розікрали вимірювальну техніку, комп’ютерне, офісне та сервісне обладнання.

Таким чином, такі підприємства як ДСП «ЧАЕС», ДСП «ЦППРВ», ДСП «Екоцентр», ІПБ АЕС НАНУ, так чи інакше, втратили можливість дотримуватися умов провадження діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки.

Саме тому Держатомрегулювання, у межах своїх повноважень та відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», ухвалило рішення про зупинення дії низки ліцензій у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами і джерелами іонізуючого випромінювання.

Зокрема, йдеться про ліцензії ДСП «ЧАЕС» на провадження діяльності зі зняття з експлуатації блоків №№ 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС, із експлуатації комплексу Нового безпечного конфайнмента та об’єкта «Укриття»; ліцензії ДСП «ЧАЕС» і ДСП «ЦППРВ» на діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами; ліцензій ДСП «ЦППРВ», ДСП «ЧАЕС», ДСП «Екоцентр», ІПБ АЕС НАНУ щодо діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання.

Вимушений констатувати, що ані українські підприємства-ліцензіати, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії чи поводження із ВЯП, РАВ і ДІВ, ані орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не були повною мірою готові до викликів, що виникли в результаті повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України.

Як відомо, у проєктах АЕС не передбачена можливість експлуатації атомних електростанцій в умовах військових загроз. Об’єкти мирного використання атому розраховані на експлуатацію в мирних умовах.

Зараз триває поступовий процес відновлення ліцензій підприємств у зоні відчуження та їхньої діяльності. Так, у серпні Ліцензійна комісія Держатомрегулювання відновила дію ліцензії ДСП «ЧАЕС» на провадження діяльності зі зняття з експлуатації блоків №№ 1, 2, 3 ЧАЕС, з експлуатації комплексу конфайнмента та об’єкта «Укриття», з переробки, зберігання РАВ. Також відновлено дію ліцензій ДСП «ЦППРВ» на провадження діяльності на етапах будівництва та експлуатації сховищ для захоронення РАВ комплексу виробництв «Вектор», на експлуатацію сховищ РАВ чорнобильського походження на території зони відчуження, а також з переробки, зберігання РАВ.

Такі рішення ухвалюються Ліцензійною комісією з урахуванням результатів експертної оцінки, наданої ліцензіатами документації, яка підтверджує усунення причин, через які раніше було припинено дію ліцензій.

– А як щодо ситуації на Запорізькій АЕС, яка станом на сьогодні перебуває під окупацією? Як наразі відбувається взаємодія між Держатомрегулюванням та експлуатуючою організацією – ДП НАЕК «Енергоатом»?

Взаємодія між Держатомрегулюванням та «Енергоатомом» відбувається так, як це передбачено законодавством України, нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки. Тобто, це взаємодія між регулятором, який здійснює контроль і ліцензування, та експлуатуючою організацією, яка є нашим ліцензіатом.

Не дивлячись на те, що Запорізька АЕС з 4 березня цього року перебуває під окупацією російських військових, ми отримуємо усю необхідну інформацію стосовно стану безпеки ядерних установок на майданчику ЗАЕС.

Держатомрегулювання підтримує постійний зв’язок з персоналом Запорізької АЕС, щоденно отримує оперативну інформацію про параметри та режими експлуатації енергоблоків, застосовує методи дистанційного контролю та незалежного від оператора радіаційного моніторингу. Ця дані також передаються до системи IRMIS МАГАТЕ.

Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання цілодобово отримує інформацію, аналізує її, робить відповідні прогнози ймовірного розвитку ситуації на ЗАЕС та її потенційних наслідків. Відповідно, здійснюється оперативне інформування МАГАТЕ.

Функціонування системи передачі даних та інформації дозволяє здійснювати державний нагляд за безпекою ядерних установок Запорізької АЕС у дистанційному режимі. Можу сказати, що з моменту окупації майданчика Запорізької АЕС військовими рф і донині системами радіаційного контролю не зафіксовано перевищення встановлених величин викидів та скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, а радіаційний фон у зоні спостереження та санітарно-захисній зоні знаходиться на рівні природного.

На підставі отриманої інформації та відповідних заяв ДП «НАЕК «Енергоатом», Ліцензійною комісією Держатомрегулювання було внесено зміни до ліцензій на експлуатацію енергоблоків №№ 1, 2 ЗАЕС. Відповідний наказ підписаний мною  18 серпня 2022 року. 

Згідно із внесеними змінами, експлуатація енергоблока № 1 Запорізької АЕС здійснюється експлуатуючою організацією у станах «перевантаження палива» – «холодний зупин». А експлуатація енергоблока № 2 Запорізької АЕС – у стані «холодний зупин». Вказані стани експлуатації енергоблоків №1 і №2 ЗАЕС, відповідно до наданих обґрунтувань ДП НАЕК «Енергоатом» та експертних висновків Держатомрегулювання, є оптимальними в умовах окупації ЗАЕС російськими військами. Саме у турбінних залах цих енергоблоків окупанти розмістили свою військову техніку.

Крім того, Держатомрегулюванням спільно із НАЕК «Енергоатом» було розроблено програму завдань для місії МАГАТЕ, яка відвідала Запорізьку АЕС на початку вересня. Вона передбачала всебічну оцінку стану радіаційної та ядерної безпеки, зокрема, системи фізичного захисту, перевірку ядерного палива відповідно до Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Тобто, хочу сказати, що, не зважаючи на війну, Україна залишається відповідальною стороною усіх міжнародних угод у сфері ядерної та радіаційної безпеки, настільки це можливо у нинішніх умовах. 

– Чи розроблялись Регулятором нові нормативні документи, враховуючи російську агресію?

Так, Держатомрегулюванням за участі Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки розроблено та ухвалено декілька регулюючих документів, спрямованих на підтримку безпеки, розміщених у зоні відчуження об’єктів, які пов’язані із поводженням з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами і джерелами іонізуючого випромінювання. Ці документи розроблені за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA).

Перший з них – «Рекомендований підхід до державного регулювання безпеки ядерних і радіаційних об’єктів, розташованих у ЧЗВ, яка зазнала впливів військових дій». Цей документ визначає підхід щодо обсягів та особливостей застосування принципів, загальних положень та вимог безпеки, процедур ліцензування та державного нагляду для різних типів об’єктів, що перебували під ворожою окупацією та наразі потребують детальних обстежень, перевірок, відновлення функціонування важливих для безпеки систем, усунення виявлених дефіцитів безпеки.

Другий регуляторний документ – «Рекомендований порядок відновлення рівня безпеки ядерних та радіаційних об’єктів у ЧЗВ, яка зазнала впливів військових дій». Він деталізує порядок проведення зазначених обстежень та перевірок стану об’єктів та оцінки спроможності ліцензіатів здійснювати діяльність відповідно до нормативно-правових актів та умов ліцензій.

І, як зрозуміло із назви цих документів, вони мають рекомендаційний характер. Це зумовлено тим, що вони призначені до застосування в умовах воєнного часу та післяокупаційного періоду. Зазначу, що вказані рекомендації спрямовані на процес відновлення контролю над об’єктами у ЧЗВ, який був порушений через окупацію з боку російської федерації.

Вважаю, що застосування цих документів, як Держатомрегулюванням, так і ліцензіатами, дозволить систематизовано відновити безпечне функціонування об’єктів та безпечну діяльність спеціалізованих підприємств на території ЧЗВ.

Крім того, думаю, що досвід застосування вказаних документів для об’єктів у ЧЗВ, за потреби, у подальшому може бути застосований під час регулювання безпеки інших ядерних та радіаційних об’єктів, які зазнали військових впливів та окупації. Наразі відсутній досвід інших країн, як і відсутні міжнародні вимоги, зі здійснення регулювання безпеки на ядерних об’єктах за подібних умов.

– Чи отримує Регулятор підтримку від партнерських організацій, яку саме?

Перш за все я хотів би висловити слова вдячності нашим партнерам – країнам цивілізованого світу, їхнім регулюючим органам. Вони чудово розуміють, що наразі через російську агресію ми в Україні маємо загрози та підвищені ризики виникнення ядерної чи радіаційної аварії. Зокрема, коли йдеться про Запорізьку атомну електростанцію.

Наші партнери чітко наголошують: для повернення до безпечної експлуатації ядерних установок Запорізької АЕС необхідно, щоб російська федерація деокупувала ЗАЕС, вивела свої війська і військову техніку як з самої станції, так і з міста-супутника Енергодара та територій, що межують із ЗАЕС.

Так, 55 країн світу та Європейський Союз зробили спільну заяву щодо триваючої агресії росії проти України на заключному засіданні Десятої конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка протягом серпня проходила у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.

У ній вони закликають росію вивести свої збройні сили з України та повернути під повний контроль української влади Запорізьку АЕС, а також усі ядерно-радіаційні об’єкти в межах міжнародно-визнаних кордонів України. Також міжнародні партнери постійно наголошують, що Україна протягом десятиліть безпечно та надійно експлуатує свої ядерні установки, дотримуючись усіх міжнародно-визнаних принципів та вимог.

Таку підтримку від наших партнерів ми маємо на усіх міжнародних форумах. Незалежно, чи це галузеві конференції у рамках виконання міжнародних конвенцій та угод у сфері безпечного використання ядерної енергії, чи це засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

Ситуація із безпекою ядерних об’єктів в Україні стала топ-темою на усіх заходах. І це надзвичайно важливо, що ми маємо таку міжнародну підтримку.

Але, звісно, крім дипломатичної солідарності, є і конкретна допомога щодо надання Україні необхідного обладнання та матеріалів задля підтримання безпеки на ядерних об’єктах, здійснення належного контролю.

Так, першу партію допомоги через Мережу реагування та надання допомоги (RANET) МАГАТЕ Україна отримала від уряду США ще у травні цього року – були надані портативні спектрометри для оперативного моніторингу та визначення радіологічних параметрів навколишнього середовища. У липні гуманітарний вантаж із засобами індивідуального захисту, дозиметричними та радіометричними приладами надійшов від Австралії та Франції.

Загалом дуже багато країн висловили свою готовність підтримати і допомогти. Це – Австралія, США, Румунія, Угорщина, Франція, Німеччина, Швеція, Ізраїль, Японія, Канада, Швейцарія, Іспанія та низка інших країн.

Тому, користуючись нагодою, я висловлюю щиру вдячність колегам із країн-партнерів, працівникам логістичних компаній, які у цей складний період забезпечують і документальний супровід, і транспортування та доставку необхідних речей, приладів та обладнання.

Редакція вебсайту Uatom.org