«Основна тенденція у світі – це конкуренція за новітні технології», – Микола Колісник

30 вересня у Києві відбулася IV Міжнародна конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику», організована Українським ядерним товариством та Радою молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України. Конференція була присвячена новим науковим розробкам, їх впровадженню в атомну енергетику та, звісно ж, впливу російської військової агресії проти України на атомну сферу.  

Повномасштабне вторгнення рф в Україну змусило багато країн поставити питання, як будувати свій паливний баланс у найближчі роки, оскільки до цього він спирався на ресурси країни-агресора, як і виробництво установок та компонентів. Для багатьох став актуальним пошук альтернатив та заміщення цих складових, тому кожна країна співпрацює як зі своїми науковими інститутами, так і з міжнародними. Про це повідомив заступник Міністра енергетики України Микола Колісник, додавши, що основною тенденцією у світі є конкуренція за новітні технології. 

«На початку війни, окупації наших ядерних об’єктів, руйнувань, численних актів ядерного тероризму весь світ вважав, що це може поставити крапку на подальшому розвитку ядерної галузі. Проте парадокс в тому, що відбулося зовсім навпаки. Зараз, як ми бачимо, багато країн світу почали активно розвивати ядерні проєкти, прискорили дослідження та розробки у цьому напрямку», – зазначив виконавчий секретар Українського ядерного товариства Данило Лавренов.  

Символічно конференція розпочалася з доповіді генерального директора Харківського фізико-технічного інституту Миколи Шульги, який проінформував про наслідки російського вторгнення в Україну для ХФТІ та для ЯПУ «Джерело нейтронів». Зокрема він зазначив, що за час військової агресії рф було зафіксовано понад 100 влучань мін, ракет, снарядів тощо на території інституту. Про наслідки перебування російської армії в Чорнобильській зоні відчуження повідомив директор Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України Анатолій Носовський, наголосивши,  що своїми терористичними діями, пов’язаними із захватом ядерних об’єктів на Чорнобильській та Запорізькій АЕС, бомбардуванням майданчика Південноукраїнської АЕС та ядерної установки «Джерело нейтронів», російська федерація порушила всі світові принципи ядерної безпеки. Анатолій Носовський зазначив: «Науково-дослідні лабораторії інституту, що знаходяться в Чорнобилі та перебували в окупації російських військ, є єдиними у світі, які могли досліджувати комплексні наукові проблеми ядерної та радіаційної безпеки, які виникали на аварійних об’єктах атомної енергетики». Натомість приміщення та лабораторне обладнання було зруйновано та розграбовано.  

Питання підвищення готовності АЕС до роботи в умовах воєнних дій було підняте Заслуженим енергетиком України Віктором Шендеровичем. Він підкреслив доцільність розробки документа про підвищення готовності АЕС та інших ядерних установок для забезпечення безпеки в умовах військової загрози, який повинен відображати спільну позицію експлуатуючої організації, органу державного управління та регулюючого органу з ядерної безпеки, адже небезпека з боку рф для ядерних об’єктів може зберігатися впродовж тривалого періоду навіть після закінчення нинішніх бойових дій. Під час доповіді Віктор Шендерович звернув увагу на діяльність сховищ відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію енергоблоків АЕС, забезпечення електропостачання та наявність додатково дизельних генераторів, організацію роботи персоналу тощо. 

З огляду на загрози застосування ядерної зброї російською федерацією, співзасновник ТОВ «Сістем Графіт Компані» Станіслав Литвинюк презентував доповідь про розробку будівельних матеріалів із властивостями протирадіаційного та електромагнітного захисту для цивільних об’єктів, бомбосховищ і наших АЕС в умовах ядерної загрози та представив рішення на основі графітових та вуглецевих матеріалів. Наприклад, при ударній хвилі вуглецеві нанотрубки в рази збільшують армування бетонів, для захисту від іонізуючого випромінювання пропонують використовувати екрануючі вуглецевмісні добавки в будівельні матеріали, а при хімічному чи радіоактивному забрудненні – графітові ущільнювачі, прокладки і адсорбенти. 

Головний інженер Науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» Олег Годун розповів про перспективи впровадження малих модульних реакторів в Україні та зазначив, що цим можна досягнути стабільності електромереж, замінити вугільні електростанції, реалізувати проєкти з виробництва водню та синтетичного палива та навіть медичних ізотопів. 

В Україні вперше для систем внутрішньореакторного контролю АЕС створено національний розрахунковий комплекс «ImCore», під час розробки якого було використано сучасні підходи організації праці, програмування та контролю якості (системи Jira, Confluence, Slack) із застосуванням автоматичного тестування та аналізу даних за допомогою мов програмування Bash та Python. За допомогою НРК «ImCore» можна здійснити розрахунок параметрів стану реакторної установки, активної зони, розподілу енерговиділення тощо. Попри те, що в країні триває війна, розробники продовжують вдосконалювати програму. 

Також під час конференції в. о. директора Державної паливної компанії «МАСМА» Олег Ярошенко та директор Інституту газу НАН України Геннадій Жук здійснили урочисте підписання меморандуму про співпрацю у напрямі реалізації пілотного проєкту з розроблення базових засад корпоративної звітності щодо викидів парникових газів і забруднень у довкілля й формування ефективних стратегій декарбонізації газовидобувних компаній відповідно до Зеленої угоди Європейського Союзу. 

Редакція вебсайту Uatom.org