Радіаційна небезпека воєнного часу: ДНТЦ ЯРБ провів заходи до роковин аварії на ЧАЕС
Вчора, 25 квітня, до 37-ої річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС у Національному музеї «Чорнобиль» Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки презентував виставкову експозицію «Зруйновані кордони: радіаційне обстеження Київщини». Діятиме вона впродовж року, тому охочі її відвідати ще матимуть таку нагоду.
Відкриття відбулося о 12-ій годині, до урочистостей приєдналися гості музею, фахівці сфери ядерної та радіаційної безпеки та представники мас-медіа.
Того ж дня о 17 годині фахівці підприємства провели захід «НЕлекція: радіаційна небезпека воєнного часу», де начальник відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ, менеджер проєкту «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ» Юлія Балашевська представила присутнім загальну інформацію про проєкт та результати радіаційного обстеження деокупованих територій Київської області в межах нього.
Зокрема Юлія Балашевська зазначила, що підвищена радіаційна небезпека через воєнні дії може бути пов’язана з пошкодженням та розграбуванням підприємств і установ, де використовуються радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), наприклад, металургійних заводів, центрів ядерної медицини, видобувних підприємств; з аваріями на атомних електростанціях (АЕС); застосуванням ядерної зброї або «брудної» бомби.
«У зв’язку з тимчасовою окупацією частини територій України існує певний ризик того, що на окупованих територіях росіянами можуть проводитись несанкціоновані дії з ДІВ, і достеменно не відомо, де і у кого вони зможуть врешті опинитися. При поверненні людей додому після деокупації територій варто провести перевірку житла на відсутність не лише вибухонебезпечних предметів, а й можливого радіоактивного забруднення або наявності в ньому «покинутого» ДІВ»,- наголосила науковиця.
Крім того, фахівці застерігають від необґрунтованого проведення йодної профілактики, яка полягає у запобіганні накопичення радіоактивного ізотопу йоду в щитоподібній залозі шляхом її насичення стабільним йодом. Йодна профілактика дієва тільки у випадку аварії на АЕС із підтвердженим викидом радіоактивного йоду за умови, що радіоактивна хмара рухається в напрямку місця вашого перебування. Оповіщення та інформування про початок проведення йодної профілактики здійснюється місцевими органами виконавчої влади.
Загалом лекція видалася пізнавальною для гостей Музею та фахівців, котрі долучились до неї, і, як зазначила лекторка, не останньою, адже проєкт не завершився проведенням радіаційного обстеження. Фахівці ДНТЦ ЯРБ планують робити виїзні лекції для громад та розповсюджувати серед них інформаційні матеріали.
«Ми робимо цю роботу для того, щоб люди не тільки знали про проєкт «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ», але й мали надійне джерело інформації і базові знання про радіаційну небезпеку, яку несе воєнний час», – підкреслила Юлія Балашевська.
Наприкінці лекції охочим було запропоновано ознайомитись із професійним дозиметричним обладнанням, яке використовувалося у ході проєкту «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ» та оглянути лабораторію радіаційної розвідки.
Як зазначають організатори – ДНТЦ ЯРБ – захід відбувся з метою підвищення обізнаності населення з питань радіаційної безпеки, інформування про наслідки вторгнення російської федерації на територію зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В). Питання, що піднімалися у ході лекції є актуальними не лише для фахівців у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а й для кожного пересічного громадянина країни, яка перебуває у стані війни.
Нагадаємо, проєкт «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ» реалізується з метою виявлення та зменшення ризиків опромінення населення внаслідок контакту з джерелами випромінювання/радіоактивним забрудненням, а також послаблення занепокоєння населення через уявні ризики, пов’язані з перебуванням окупантів у зоні відчуження. Досвід, отриманий в ході проєкту, буде використаний в майбутньому при обстеженні деокупованих індустріальних східних регіонів України.
За інформацією ДНТЦ ЯРБ
