Обличчя війни

У війни є обличчя.

Це обличчя мирних жителів, які жили, працювали та будували плани на майбутнє.

Це обличчя людей, які залишилися вдома, ховаються у підвалах та бомбосховищах. Людей, які залишили свої домівки та знаходяться у безпеці. Людей, які повертаються з-за кордону, щоб боронити Україну.

Це обличчя дітей, які народилися під час війни, які сидять у підвалах та бомбосховищах, які бачили смерть у свої 4, 8 чи 12 років, які за 20 днів війни подорослішали не на один рік.

Це обличчя жінок та чоловіків, які оберігають та захищають свої сім’ї та свою землю, свою Батьківщину.

Це обличчя рятувальників, які щодня розбирають завали зруйнованих будівель, рятують людей, допомагають їм евакуюватися.

Це обличчя волонтерів, які допомагають усім, хто цього потребує.

Це обличчя людей, які втратили свої домівки. Людей, чиїх рідних забрала війна.

Це обличчя людей, які, попри війну та обстріли, одружуються, продовжують працювати.

У війни є обличчя. Це наші з вами обличчя.