ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ

Онкологічні захворювання – серед найпоширеніших і найтяжчих хвороб, з якими доводиться боротися людству. Як говорить статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна п’ята смерть у світі спричинена раком, і щороку фіксується понад 14 мільйонів нових випадків цього захворювання. Злоякісні новоутворення можуть вразити будь-які органи чи тканини в організмі людини.

За даними Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, в Україні останнім часом також спостерігається суттєве зростання онкологічної захворюваності та смертності. Щороку від раку помирає майже 90 тисяч людей, з яких понад третина — особи працездатного віку. Щодня майже  450 українцям діагностують захворювання на рак, і цей показник продовжує зростати.

Дані Центру медичної статистики МОЗ України свідчать, що на обліку в онкологічних закладах України перебуває понад 1 млн. хворих. Щороку реєструється понад 134 тисячі нових випадків раку (313,6 на 100 тисяч населення), з них 49 % – у осіб працездатного віку.

Рак  є причиною 15% смертей українців і поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. Загалом 5-річна виживаність онкохворих становить до 56% (у країнах Європи вона в середньому сягає близько 80%, а у США — 90%). Захворюваність дітей на онкопатологію становить 13,2 на 100 тисяч дітей віком від 0 до 17 років включно. Щорічно реєструється понад 1 тисяча нових випадків онкологічних захворювань у дітей.

Рак виліковний, якщо його діагностувати вчасно й застосовувати сучасні методики лікування. Кожен вид раку потребує певного методу лікування або навіть поєднання кількох. В арсеналі сучасної онкології є хірургічне втручання, системна терапія, що включає хіміотерапію, біотерапія, паліативна допомога, томотерапія, емболізація, імунотерапія, таргетна терапія, але найпоширеніший метод лікування – променева терапія (радіотерапія).

Медицина володіє високими радіаційними технологіями використання іонізуючого випромінювання для діагностичних та терапевтичних цілей, багато яких застосовується і в Україні.

На сьогодні в Україні використовується 133 установки для гамма-терапії (з них 40 установок для контактної терапії),  24 прискорювачі електронів, працює 2 ПЕТ-КТ центри. Близько 60 тис. процедур променевої терапії виконується впродовж кожного року.

Променева терапія (ПТ) входить у більшість сучасних протоколів лікування та вважається безпечним методом, який застосовується для лікування хвороби майже на всіх стадіях або самостійно, або в поєднанні з іншими методами. За даними МАГАТЕ, загалом 52% онкопацієнтів у розвинутих країнах отримують променеву терапію. У випадках лікування раку шийки матки, пухлин гіпофізу, глибоко розташованих гліом, карциноми носоглотки і ранньої стадії низькодиференційованих лімфом (у т. ч. хвороби Ходжкіна) променева терапія має найбільший показник ефективності та/або меншу імовірність побічних ефектів порівняно з іншими процедурами. А у випадках раку шийки матки пізньої стадії, раку носоглотки чи подібних пухлин лікування можливе тільки за допомогою променевої терапії.

Схема застосування променевої терапії для різних видів раку. Джерело: Планирование национальных служб лучевой терапии: практическое пособие. Серия изданий МАГАТЭ по здоровью человека № 14. МАГАТЭ, Вена, 2015.

Цей метод застосовують замість хірургічного втручання тоді, коли той призводить до втрати органа або його функції, а ступінь придушення пухлини однаковий (наприклад, рак гортані або передміхурової залози). Променева терапія відіграє ключову роль у радикальному лікуванні раку молочної залози, раку шийки матки, раку ротової порожнини/глотки/гортані й інших видів раку. Залежно від стадії хвороби цей метод може зменшити ризик рецидивів, підвищити виживаність або забезпечити полегшення симптомів. Загалом різні форми променевої терапії застосовуються для боротьби з онкологічними захворюваннями вже понад століття.

Принцип дії й види променевої терапії

Суть лікування променевою терапією полягає у впливі контрольованої дози іонізуючого випромінювання цілеспрямовано на ракові клітини з метою руйнування їх ядерної ДНК, перешкоджання розмноження та запуску механізму самознищення. Коли в пухлині процеси ушкодження випереджають відновлення, а в навколишніх здорових клітинах – навпаки, це означає, що променева терапія подіяла. Найголовніше завдання цього методу лікування полягає в тому, щоб точно визначена доза випромінювання подіяла саме на уражену раком тканину протягом точно відміряного часу і якомога менше пошкодила навколишні здорові тканини.

Випромінювання, яке застосовується в ПТ, може бути або хвильовим (рентгенівське, гамма-), або корпускулярним (альфа-, бета-, нейтронне, протонне, випромінювання іонів вуглецю).

Випромінювання на уражений орган може подаватися із зовнішнього закритого джерела іонізуючого випромінювання через шкіру людини (дистанційна променева терапія) або від джерела, яке введене в організм.

Всеукраїнський центр радіохірургії клінічної лікарні «Феофанія». Джерело: сторінка клініки у Facebook

Якщо закрите ДІВ імплантовано безпосередньо в район пухлини так, що випромінювання діє на обмежену ділянку тканин, це називається брахітерапією, або ж контактною променевою терапією. Закритими ДІВ для дистанційної і брахітерапії є кобальт-60, цезій-137, каліфорній-252, іридій-192, йод-125 тощо. Найчастіше брахітерапію застосовують для лікування раку молочної залози, простати, шийки матки і шкіри. ДІВ імплантуються у формі капсул, голок, збірок з кульок, дротів, гнучких катетерів.

Відповідно до зон введення ДІВ у мішені розрізняють такі види брахітерапії:

  • внутрішньопорожнинний — ДІВ вводиться в природну порожнину тіла, близько розташовується до пухлини. Безпосередній контакт джерела випромінювання з пухлиною дозволяє отримати високу поглинуту дозу в патологічному осередку. Використовується при злоякісних пухлинах рота (альвеолярний рак, рак язика, піднебіння, рак губи, слизової оболонки тощо), стравоходу, прямої кишки, піхви, шийки матки, тіла матки та ін. Методика внутрішньопорожнинної брахітерапії передбачає використання шлангового апарата для гамма-терапії.
  • внутрішньотканинний (інтерстиціальний) — ДІВ вводять безпосередньо в тканину пухлини.

Розрізняють внутрішньотканинну гамма-, бета-терапію. При гамма-терапії використовуються радіоактивні гамма-препарати (закриті або відкриті ДІВ) Використовують спеціальні форми препаратів: голки, намистини, трубочки, шовний матеріал з гранулами кобальта-60 тощо. Внутрішньотканинний метод показаний і як самостійний, і в комбінації з радикальним або паліативним хірургічним втручанням при раку грудної залози, легенів, злоякісних пухлинах м’яких тканин та ін.

Універсальний апарат для брахітерапії високої потужності “Гамма-Мед”. Джерело: Методи променевої терапії : методичні вказівки для студентів медичних факультетів. Харків: ХНМУ, 2017.

Внутрішньотканинну бета-терапію проводять з використанням відкритих радіофармпрепаратів (колоїдних розчинів і суспензій радіонуклідів золота-198, силікату ітрію-90, фосфату цирконію або фосфату хрому з фосфором-32).

  • внутрішньосудинний — ефективний метод лікування судин, наприклад, коронарних. Використовуються бета- та гамма-випромінюючі джерела, які на певний час інтегрують в просвіт судини. Цей метод застосовується в усьому світі, проте складний у практичній реалізації.
  • внутрішньопросвітний — джерело опромінення вводиться безпосередньо в канал, де розташовується пухлина, використовується при лікуванні стравоходу, бронхів.
  • поверхневий (аплікаційний) — ДІВ розташовують на поверхні мішені. Використовують при поверхнево розташованих злоякісних пухлинах на ранніх стадіях їх розвитку (рак шкіри, слизової оболонки рота, нижньої губи). Радіоактивні бета або гамма-випромінюючі джерела розміщують у товщі попередньо виготовленого пластмасового аплікатора, що відповідає формі ділянки опромінення.

Апарат для низькодозової брахітерапії та ДІВ з іридієм-192 (праворуч). Джерело: Management of disused sealed Radioactive sources. International atomic energy agency. Vienna, 2014

За потужністю поглиненої дози, що доставляється до органа/тканини, брахітерапія поділяється на:

  • низькопотужну — 0,4 Грей (Гр)/год — 2 Гр/год на об’єм мішені;
  • середньопотужну — 2 Гр/год  — 12 Гр/год на об’єм мішені;
  • високопотужну — 12 Гр/год та  більше на об’єм мішені;
  • імпульсну — доза подається періодично протягом певного часу.

Відповідно до засобів введення ДІВ брахітерапія поділяється на:

  • мануальну —  в ручному режимі;
  • дистанційну — за допомогою спеціальних автоматизованих засобів.

Якщо відкритий радіонуклід у формі рідини (радіофармпрепарат) вводиться перорально або через катетер, то це — системна променева терапія (інші назви – молекулярна радіотерапія, радіонуклідна терапія).

Введення ДІВ в організм людини через катетери

Метод ґрунтується на здатності тих чи інших радіонуклідів накопичуватися лише в певному виді тканин, які вражені раковими клітинами. Зокрема найбільше поширення радіонуклідна терапія здобула при лікуванні метастазів у кістках: стронцій-89, самарій-153 (лексидронам) або радій-223 оминають здорові кістки і, накопичуючись у пошкоджених ділянках, діють бета-випромінюванням на ракові клітини.

Також прийманням йоду-131 лікують рак щитовидної залози або тиреотоксикоз; ін’єкціями лютецію-177, індію-111, ітрію-90 тощо, сполучених із гормонами, лікують нейроендокринні пухлини (пептидна рецепторна радіонуклідна терапія). Мікрокульки ітрію-90 або гольмію-166 вводять у печінкову артерію.

Взагалі радіонуклідна терапія – це окремий метод лікування ряду доброякісних і злоякісних пухлин за допомогою відкритих джерел: стронцій-89, самарій-153, золото-198, фосфор-32, хлорид стронцію-99, йод-131, реній-186 і реній-188, олово-117 та ін.

Перевагою радіонуклідної терапії є найбільша точність у досягненні головної мети лікування: знищення ракових клітин з максимальним збереженням здорових. Радіонукліди концентруються навіть у тих вогнищах хвороби, які ще не проявилися і не діагностуються. Відсутність побічних ефектів на здорові тканини дає змогу повторювати опромінення.

У певних клінічних випадках лікарі можуть поєднувати дистанційний та контактний метод радіотерапії.

Методи дистанційної променевої терапії для радикального одужання

Променева терапія — найбільш технологічно насичена галузь сучасної медицини. Застосування передових досягнень фундаментальних наук у поєднанні з новітніми інформаційними технологіями значно розширили можливості традиційних методів ПТ у лікуванні онкологічних захворювань, а також наблизили до практичного застосування унікальні технології променевого лікування.

На даний час найпоширенішим і, відповідно, найдоступнішим видом радіотерапії є дистанційна променева терапія. Сучасним стандартом променевої терапії у радикальному виліковуванні багатьох онкологічних захворювань є методи конформного опромінення.

Процедури здійснюються за допомогою спеціального обладнання — лінійних гамма-прискорювачів із ДІВ (найчастіше кобальт-60, також іридій-192, цезій-137, раніше — радій-226), оснащених багатопелюстковими коліматорами. Налаштування пелюсток у різних позиціях дозволяє створювати пучок фотонних променів, який точнісінько повторює форму пухлини (тому опромінення «конформне» – від confirmation – «відповідність»). Форму (т. зв. «поле опромінення») і дозу радіації розраховує комп’ютер.

Лінійний прискорювач TrueBeam фірми Varian, який застосовується для променевої терапії з модуляцією інтенсивності. Джерело: Wikipedia

Тенденції розвитку конформної променевої терапії спрямовані на покращення точності підведення дози до пухлини з метою зменшення опромінення здорових органів і тканин. Відповідно, активно застосовується низка вдосконалених методів:

  • Тривимірна 3D-конформна променева терапія (3D-КПТ) полягає у визначенні розмірів, форм і локалізації пухлин за допомогою тривимірного планування (комп’ютерна, магнітно-резонансна чи позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)) та спеціалізованої техніки підведення дози. При 3D-CRT запланований розподіл дози відповідає формі мішені. Пучок гамма-променів спрямовується на пухлину під кількома кутами. Вимагає жорсткої іммобілізації хворого
  • Променева терапія з модуляцією інтенсивності (ПТМІ) є більш досконалою формою 3D-КПТ, яка дозволяє змінювати інтенсивність дії радіації на пухлину залежно від відстані до неї, дозволяє суттєво збільшити дозу в пухлині, порівняно зі стандартними методиками, та зменшити загальну тривалість опромінення більш ніж на 50%. Ця методика дає можливість лікування кількох зон, зі збільшеними дозами, зі щадним режимом опромінення для здорових тканин. Пучок випромінювання ділиться на багато «промінчиків» з визначеною для кожного окремо інтенсивністю. Це дає змогу безпечно підвести до пухлини опромінення більшої лікувальної дози, наприклад, до 90 Гр на пухлину передміхурової залози та до 70—76 Гр — на пухлину голови й шиї. Ці види раку є основними сферами застосування цього методу. Також ПТМІ у певних випадках лікують рак легенів. ПТМІ на сьогодні вважається найперспективнішою технологією дистанційної ПТ.
  • Променева терапія з візуальним контролем — пацієнту роблять знімок перед початком лікування і щоразу перед наступним сеансом терапії. Це дає змогу відслідковувати зміни місцезнаходження й форми пухлини й краще пристосовувати до неї пучки променів. Застосовується при пухлинах у легенях, печінці, передміхуровій залозі й коли пухлина розміщується поблизу життєво важливих органів чи тканин.
  • Променева терапія з респіраторною синхронізацією (4D-променева терапія) є особливим методом, який застосовують, коли є потреба добитися виняткової точності підведення дози до тих частин тіла, де рухи тіла під час дихання критично змінюють внутрішню анатомію. Ідеться передусім про ПТ органів грудної клітки і черевної порожнини. Четвертим виміром тут є час, який враховується програмою, щоб адаптувати лінійний прискорювач до ритму дихання пацієнта. Коли пухлина виходить за межі запланованого обсягу опромінення, лінійний прискорювач вимикає пучок і вмикає, коли цей обсяг повертається на попереднє місце.
  • Аркотерапія модуляції інтенсивності (ротаційне об’ємно-модульоване опромінення) є найбільш удосконаленим методом лікування за допомогою лінійного прискорювача. Вона дозволяє підводити високі конформні дози опромінення до мішені, не впливаючи на нормальні тканини. Це вдається за допомогою обертання гентрі (рухомої головки апарата, в якій міститься ДІВ) навколо тіла пацієнта зі змінами швидкості та форми пучка й розміру дози. Завдяки цьому тривалість опромінення скорочується до двох хвилин. Метод довів свою ефективність при лікуванні  носоглоткової, глоткової і підглоткової карциноми.

Адронотерапія (корпускулярна або іонна терапія) є особливим методом променевої терапії, в якому замість фотонного гамма-випромінювання використовується високоенергетичне випромінювання заряджених часток – протонів, нейтронів або інших іонів із позитивним зарядом. Фізичні характеристики часток дозволяють знищувати ракові клітини на будь-якій глибині тіла з мінімальним опроміненням суміжних здорових тканин.  Це явище, коли пік іонізації виникає раптово на строго заданій глибині перед різким його падінням, дістало назву «піку Брегга».

У більшості наявних у світі центрах адронотерапії використовується випромінювання протонів або важких іонів вуглецю, розігнаних у циклотронах або синхротронах (фазотронах).

Циклотрони – прискорювачі, які генерують здебільшого протонне випромінювання фіксованої частоти. Синхроциклотрони являють собою компактнішу версію циклотронів, які генерують пучки протонів або важчих іонів зі змінною частотою прискорення.

Протонна терапія є найбільш поширеним видом адронотерапії. Вона дозволила лікувати, між іншим, хоріоїдальну злоякісну меланому без видалення ока, як це робилося раніше. Біологічна ефективність іонів вуглецю більша ніж у протонів, тому терапію важкими іонами застосовують для лікування певних видів раку.

Процедурний кабінет клініки протонної терапії в Тренто, Італія. Джерело: Wikipedia

Радіотерапія на швидких нейтронах ще перебуває на стадії розвитку, але вже має кілька переваг. По-перше, ще більший біологічний вплив на пухлини, ніж інші види корпускулярної терапії. Нейтрони здатні вбивати певні види радіорезистентних пухлин, а отже ефективніше лікувати такі види раку, як: рак слинної залози, аденокістозну карциному та певні види мозкових пухлин (зокрема, незькодиференційовані гліоми). По-друге, нейтронна терапія вимагає меншого часу на лікування завдяки тому, що ефективна доза нейтронів складає одну третю від дози протонів для знищення однакової кількості ракових клітин.

Головною перешкодою для поширення адронної терапії є розміри і дорожнеча циклотронів і синхроциклотронів. Наприклад, на 2019 рік у світі діяло 92 протонні прискорювачі, які використовувалися для лікування (дані Particle Therapy Co-Operative Group). Більшість зосереджено в США (31), Японії (20) і Німеччині (8). Обладання для нейтронної терапії (циклотрони, реактори й лінійні прискорювачі) мають лише США, Росія, Німеччина й Південноафриканська Республіка.

Наразі адронотерапія є рідкісним видом ПТ і використовується в особливих клінічних випадках. Але він має значні перспективи, оскільки в цій сфері активно тривають дослідження і вдосконалюються технології.

Ще одним специфічним методом променевої терапії є стереотаксична радіохірургія (або просто радіохірургія). Принцип дії полягає в одноразовому опроміненні ракового вогнища високою дозою іонізуючого випромінювання, для чого використовуються особливо деталізовані знімки органів (серія КТ-  і МРТ- або ПЕТ-знімків, які відтворюють тривимірне анатомо-топографічне зображення). Завдяки винятковій точності методу, найпоширенішими випадками, для яких його застосовують, є пухлини й метастази мозку й хребта, коли треба уникнути радіаційного впливу на суміжні критично важливі органи і тканини.

У радіохірургії використовують спеціальне устаткування кількох типів: гамма-ніж Лексела, кіберніж, модифіковані лінійні прискорювачі, протонні прискорювачі тощо (назви конкретних приладів і їхніх методів лікування можуть відрізнятися залежно від торгової марки апарата).

Гамма-ніж. Видно стереотаксичну рамку, через яку пучок випромінювання наводиться на мішень.  Джерело: Management of disused sealed Radioactive sources. International atomic energy agency. Vienna, 2014

Принцип дії гамма-ножа полягає у наведенні випромінювання від 201 ДІВ (кобальт-60) на мішень через стереотаксичну рамку і систему лінз. Похибка методу складає не більше 0,15 мм.

Кіберніж — це апарат, який складається з лінійного прискорювача, який генерує електромагнітне випромінювання, та руки-маніпулятора, яка підводить випромінювання до будь-якої частини тіла людини з точністю до часток міліметра.

Модифіковані лінійні прискорювачі можуть лікувати як радіохірургічним методом, так і терапевтично. Перший варіант застосовується у випадку пухлин до 3-4 см (одноразова доза 15—25 Гр), другий – коли пухлини більші (відповідно, доза розбирається на 3—6 фракцій по 5-6 Гр). У такому ж режимі можуть працювати й гамма-ножі. Тоді метод лікування фракціями зветься стереотаксичною радіотерапією. Внутрішньочерепна стереотаксична локалізація (стовбур мозку, зорова хіазма або зорові нерви) передбачає фіксацію на  черепі спеціальної рамки з кріпленням до прикусного валика.

Кіберніж у клініці Спіженка, с. Капітанівка під Києвом. Джерело: www.spizhenko.clinic

Радіохірургія показана не тільки при онкологічних захворюваннях (злоякісні новоутворення, метастази), але й для лікування судинних патологій, функціональних порушень, невралгії трійчастого нерва, епілепсії тощо.

Існують також ситуації, коли променеву терапію проводять у відкритій порожнині в кінці хірургічної операції. Така ПТ називається інтраопераційною променевою терапією (ІОПТ).

Як відбувається променеве лікування

Головною метою застосування променевої терапії є радикальне видужання — досягнення повної резорбції пухлини. Серед пацієнтів, які вилікувалися від раку, 40% завдячують променевій терапії або як окремому методу, або в поєднанні з хірургією чи хіміотерапією. Під час радикального лікування методами конформної терапії опроміненню підлягає первинне вогнище й зони регіонарного метастазування. Сумарна доза на ділянку первинної пухлини складає, як правило, 60—75 Гр, на зони метастазування — 45—50 Гр.

Схеми фракціонування доз опромінення. Джерело: Методи променевої терапії : методичні вказівки для студентів медичних факультетів. Харків: ХНМУ, 2017.

Курс лікування, зазвичай, відбувається протягом 6—11 тижнів. Сукупна доза опромінення дробиться на фракції (найчастіше по 2 Гр), які пацієнт одержує п’ять днів на тиждень. Завдяки цьому нормальні тканини, вражені радіацією, встигають відновлюватися між сеансами. Проте є методи ПТ, які передбачають одержання пацієнтом по кілька фракцій щоденно.

Спершу з пацієнтом проводять сеанс симуляції, тобто планування лікування. Хворого кладуть на процедурний стіл саме в тому положенні, в якому він перебуватиме під час сеансів променевої терапії. Далі радіотерапевт за допомогою якогось із методів променевої діагностики робить знімок тої частини тіла пацієнта, де міститься пухлина. Маючи знімок, лікар складає план опромінення, де докладно прописує дозу, кількість і форму пучків випромінювання й кількість сеансів терапії.

Під час сеансів радіотерапії пацієнту наносять розмітку на шкіру або впроваджують у пухлину маркерні частки для точно наведення пучка випромінювання. Іноді тіло людини фіксують, аби зміни положення тіла не призвели до зміщення пучка випромінювання відносно мішені. У ході сеансу хворий у приміщенні залишається сам, проте радіотерапевт, який керує апаратом із сусідньої кімнати, підтримує з ним візуальний контакт і голосовий зв’язок. Один сеанс лікування, зазвичай, триває 10-20 хвилин.

Складання плану лікування на основі знімку органа, враженого пухлиною. Джерело: taslife.com.ua

Лікування за допомогою системної променевої терапії пацієнти проходять в окремих відділеннях онкологічних клінік. Приймання радіофармпрепаратів у високих дозах (3500 МБк для йоду-131, до 500 МБк стронцій-89, 200 МБк золото-198) потребує спеціальних умов для ведення і спостереження хворого. Цей метод передбачає ізоляцію пацієнта на 5-14 днів залежно від радіонукліда в препараті. Адже під час лікування пацієнт сам стає джерелом випромінювання, тому виписати йому можуть тільки, коли потужність дози випромінювання від нього не перевищуватиме 10 мкЗв/год. Особисті речі й одяг такої особи зберігаються в лікарняних сховищах доти, доки не знизиться рівень їх радіоактивності, а потім повертаються пацієнту.

Успіх променевої терапії, згідно з висновками ВООЗ, залежить приблизно на 50% від радіочутливості пухлини, на 25% від апаратного оснащення, на 25% — від вибору раціонального плану лікування і точності його відтворення від сеансу до сеансу.

На пізніх стадіях раку променева терапія теж ефективна ― як паліативна допомога. Коли повного і стійкого виліковування досягти неможливо, метою терапії є гальмування росту пухлин і продовження життя хворого. Також паліативна ПТ може допомогти у випадках інтенсивної кровотечі з пухлини, стискання верхньої порожнистої вени та інших ситуаціях, які являють загрозу життю.

Радіотерапевт контролює перебіг процедури. Джерело: taslife.com.ua

Завдяки опроміненню сумарними дозами 40-55 Гр настає часткова регресія пухлини, знижується інтоксикація, зникає біль і частково відновлюється функція органа, враженого пухлиною. Найпоширенішою ситуацією застосування паліативної програми ПТ є купіювання болю через метастази в кістках, крім того: болю через пухлини, які спричиняють кровотечу, або компресійні синдроми (компресія спинного мозку, метастазування головного мозку). Від  40 до 70% курсів опромінення проводять для полегшення стану пацієнтів, і в таких випадках цей метод просто незамінний.

Побічні ефекти променевої терапії

Сама процедура променевої терапії безболісна, адже впливу радіації людина не відчуває. Проте неодноразове опромінення організму може викликати певні побічні реакції. Згідно з висновками фахівців Національного інституту раку України, при дистанційному опроміненні сучасними методами реакції шкіри трапляються рідко й обмежуються еритремою чи сухим радіодерматитом. Частіше розвиваються променеві фібрози підшкірної клітковини, бо при використанні випромінювання високих енергій найбільша частина дози спрямовується вглиб людського тіла.

Пацієнт може відчувати такі загальні променеві реакції на іонізуючу радіацію:

  • загальне нездужання: підвищена температура, запаморочення, слабкість;
  • погіршення апетиту, нудоту, діарею, блювання;
  • тахікардію, біль за грудиною;
  • гемопоетичні порушення: лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, тробоцитопенія, еозинофілія.

Місцеві променеві реакції можуть виникнути через дію опромінення на критичні органи і тканини.

Сеанс променевої терапії в Подільському регіональному центрі онкології у Вінниці. Джерело: prco.com.ua

При опроміненні щелепно-лицьової області можливе почервоніння й запалення слизової оболонки ясен, порожнини рота й горла, сухість у роті й зниження смакових відчуттів.

Променева терапія пухлин молочної залози може спричинити больові відчуття й набряк молочної залози, які зникають одразу після закінчення лікування або зменшуються поступово. Через накопичення рідини опромінена молочна залоза може збільшитися, а внаслідок фіброзу тканин – зменшитися.

Якщо опроміненню піддаються органи грудної клітки, то є імовірність виникнення променевого запалення стравоходу. Це проявляється в утрудненні ковтання. Лікування пухлин в органах малого тазу (рак прямої кишки та ін.) призводить до променевого враження слизової оболонки кишки. При цьому в деяких випадках спостерігаються болі й кров’янисті виділення, особливо при ускладненому випорожненні.

Більшість променевих реакцій проходять самостійно за 2-3 тижні без спеціальної терапії.

Запалення слизової оболонки сечового міхура, яке часом спричиняє променева терапія, може призводити до частого болючого сечовипускання й підвищення температури тіла. Зрідка спостерігається почервоніння сечі. У таких випадках лікар призначає медикаментозне лікування.

Однак променева терапія спричиняє також променеві ушкодження, тобто органічні й функціональні зміни в органах і тканинах, які потребують спеціального лікування. Ушкодження бувають ранніми (виникають у процесі ПТ або протягом наступних трьох місяців) і пізні (через шість місяців, 1,5 року й більше).

Якщо при ранніх ушкодженнях завжди уражуються більш радіочутливі тканини, які відносно легко відновлюються, то пізні ушкодження спричинені порушеннями більш радіорезистентних структур. Внаслідок глибоких гістохімічних і гістологічних змін пізні місцеві променеві ушкодження мають тенденцію з роками прогресувати. Передусім, ідеться про ушкодження кишечника, адже епітелій кишкової трубки є однією з найбільш радіочутливих систем організму. Ці ускладнення різного ступеня вираження трапляються у 70—100% пацієнтів. Крім того, імовірні цистит, набряк нижніх кінцівок, нориці, пневмоніт, променеві пошкодження шкіри,  й навколишніх тканин (променевий фіброз, променевий некроз, променева виразка), хронічна променева хвороба тощо.

Виникнення ускладнень може бути спричинене перевищенням  толерантності опромінюваних тканин, підвищеною індивідуальною чутливістю, попередніми запальними процесами в організмі, біологічними особливостями пухлини, супутніми запальними процесами шлунково-кишкового тракту, патологіями серцево-судинної, ендокринної систем та ін..

Пізні променеві ускладнення лікують комплексно із застосуванням медикаментозної терапії місцевого та загального впливу. Варто окремо підкреслити, що медицина не зафіксувала жодного випадку смерті пацієнта через пізні променеві ускладнення.

Де в Україні можна пройти променеву терапію

В Україні лікування променевою терапією забезпечують Національний інститут раку МОЗ України, Інститут нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України, Київський міський онкологічний центр, Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМНУ, Всеукраїнський центр радіохірургії клінічної лікарні «Феофанія», Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охмадит», обласні онкологічні диспансери — усього близько 40 закладів охорони здоров’я комунальної та державної власності, а також низка приватних клінік.

Джерела:

  1. Дані Держатомрегулювання.
  2. Деньгина Н. Лучевая терапия злокачественных новобразований. Доклад на Европейской школе онкологии, Беларусь, 05-12.07.2009.
  3. Іванкова В., Столярова О., Барановська Л., Хруленко Т., Скоморохова Т., Пильнов В. Променева терапія XXI століття // Клінічна онкологія. Т. 8, 2018, № 2 (30).
  4. Ковальський О., Мечев Д., Данилевич В. Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика. Підручник для ВМНЗ IV р. а., Вінниця, 2013.
  5. Лучевая терапия. Памятка пациенту
  6. Планирование национальных служб лучевой терапии: практическое пособие. Серия изданий МАГАТЭ по здоровью человека № 14. МАГАТЭ, Вена, 2015.
  7. Рак желудка. National Comprehensive Network Guidelines for Patients, 2016.
  8. Рак ободочной кишки. National Comprehensive Network Guidelines for Patients, 2018.
  9. Regulatory Control of the Safety of Ion Radiotherapy Facilities. International Atomic Energy Agency. Vienna, 2020.
  10. U. S. National Cancer Institute.