Зняття з експлуатації – АЕС

Зняття з експлуатації АЕС є складним і тривалим процесом, в ході якого реалізується комплекс взаємозв’язаних організаційних і технічних заходів для завершення життєвого циклу всіх ядерних установок та інших об’єктів інфраструктури на майданчику.

Зняття з експлуатації повинне обов’язково проходити з дотриманням усіх норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки. Це сприятиме уникненню негативного впливу на персонал, населення й навколишнє середовище.

Основним документом, на підставі якого здійснюється діяльність щодо підготовки до зняття з експлуатації АЕС є «Концепція зняття з експлуатації діючих атомних електростанцій України», що затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2015 № 798.

Відповідно до міжнародної практики та рекомендацій МАГАТЕ, можливі три стратегії зняття з експлуатації окремого ядерного енергоблока:

  • невідкладний демонтаж;
  • відкладений демонтаж;
  • концепція Entombment (могильника).

У Концепції  виконано порівняння варіантів зняття з експлуатації  енергоблоку на основі експертних оцінок за методикою багатофакторного аналізу. При виборі оптимального варіанту для України, розглядались невідкладний демонтаж та відкладений демонтаж з різною тривалістю стадії витримки (20, 30, 40 років).

Вибір оптимального варіанта виконувався на основі принципу «витрати-користь», з урахуванням низки основних факторів: відповідність вимогам із безпеки, наявність техніки й технологій для зняття з експлуатації, радіаційний і фізичний стан установки, питання поводження з радіоактивними відходами, соціальний аспект та інші.

За результатами порівняльного аналізу стратегій зроблено висновок про те, що варіант відкладеного демонтажу ядерних енергоблоків діючих АЕС України з витримкою на 30 років є найбільш прийнятним.

НАЕК «Енергоатом» оцінені також повні (на один енергоблок) і питомі (на одиницю встановленої потужності) витрати на зняття з експлуатації енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-440 і ВВЕР-1000.

Повні витрати (на 1 енергоблок) Питомі витрати (на 1 МВт ВП)
млн грн млн USD млн грн млн USD
ВВЕР-440 2303,0 288,1 5,52 0,69
ВВЕР-1000 2934,5 367,1 2,93 0,37

Відповідно до звіту Європейської комісії за 2016 рік, на зняття з експлуатації європейських АЕС заплановані значно більші витрати, ніж в Україні.

Назва АЕС Тип реакторів Кількість реакторів

Загальна вартість зняття з експлуатації

(млн. євро)

Остаточна дата зняття з експлуатації
АЕС «Козлодуй», Болгарія ВВЕР-440 4 1 107 2030
АЕС «Богуніце», Словаччина ВВЕР-440 2 1 246 2025
АЕС «Ігналіна», Литва РБМК-1500 2 3 377 2038

За інформацією німецького видання «Ndr.de» – на зняття з експлуатації п’яти енергоблоків типу ВВЕР-2200 АЕС «Грайсвальд» в Німеччині знадобиться близько 6,6 мільярдів євро.

Накопичення коштів на зняття з експлуатації в Україні

Згідно із Законом України від 24.06.2004 № 1868-IV «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», починаючи з 2005 року, «НАЕК «Енергоатом» здійснює відрахування до фінансового резерву на зняття з експлуатації (ФРЗЕ) ядерних установок.

З 2005 по 2016 роки щорічний розмір відрахувань до ФРЗЕ складав 283,4 млн гривень. На 31 грудня 2016 року в резерві накопичилось 2 740, 268 млн гривень.

Починаючи з 1 січня 2017 року відповідно до редакції «Концепції зняття з експлуатації діючих атомних електростанцій України», затвердженої наказом Міненерговугілля від 10.12.2015 №798, розмір щорічних відрахувань до ФРЗЕ складає 785,4 млн гривень.

Контроль за фінансовим резервом покладено на наглядову раду.

За інформацією НАЕК «Енергоатом», встановлений на сьогоднішній день механізм захисту коштів фінансового резерву від інфляційних процесів, на жаль, не працює. Крім того, існуючі механізми використання коштів ФРЗЕ також не є досконалими.

В планах Міненерговугілля України, «НАЕК «Енергоатом» та наглядової ради ФРЗЕ – виконання низки заходів із врегулювання зазначених питань, в першу чергу за рахунок удосконалення чинного законодавства, яке регулює питання зняття з експлуатації  діючих АЕС.

Редакція веб-сайту Uatom.org